Президент США Дональд Трамп підписав 6 лютого указ про введення санкцій проти Міжнародного кримінального суду (МКС) через розслідування щодо Ізраїлю. Санкції передбачають заборону на в’їзд посадовців суду до США та замороження їхніх активів.

Реакція США та МКС

В указі Трампа зазначено, що дії МКС створюють "небезпечний прецедент", а США та Ізраїль не визнають юрисдикції суду, оскільки не є учасниками Римського статуту.

Міжнародний кримінальний суд у відповідь засудив санкції та наголосив, що вони є тиском на незалежну судову діяльність. "Суд продовжить забезпечувати правосуддя та захищати права жертв злочинів по всьому світу", – заявили в МКС.

Причини санкцій

Указ з’явився після того, як МКС видав ордер на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу за дії щодо палестинців у Газі. Це рішення спричинило різку реакцію Вашингтона, особливо серед республіканців, які раніше намагалися провести в Конгресі законопроєкт із санкціями проти МКС, але безуспішно.

Попередній досвід санкцій

Це не перший випадок санкцій США проти МКС. У перший термін Трампа обмеження вже запроваджувалися проти прокурорів суду, які займалися розслідуванням воєнних злочинів американських військових в Афганістані.

Контекст: ордери МКС щодо російських посадовців

Окрім розслідувань щодо Ізраїлю, МКС продовжує роботу над справами, пов'язаними з російською агресією в Україні. Зокрема, суд видав ордери на арешт міністра оборони рф Сергія Шойгу, начальника Генштабу Валерія Герасимова, командувача дальньої авіації Сергія Кобилаша та командувача Чорноморського флоту Віктора Соколова.

Також з березня 2023 року чинний ордер на арешт президента рф володимира путіна та уповноваженої з прав дитини марії львової-белової за депортацію українських дітей.