Відомий американський політолог азербайджанського походження, фахівець з проблем конфліктології та Близького Сходу Раміс Юнус розповідає про особливості взаємовідносин Росії та США.

Політолог дав інтерв’ю в етері “Студії Захід” каналу “Еспресо”, передають Букви.

Раміс Юнус нагадав, що президент України Володимир Зеленський просив у США взяти участь у Нормандському форматі – долучилися до Франції та Німеччини. Але він не зміг цього добитися. А Путін зміг добитися того, що президент США закликає Україну працювати в межах Мінських угод.

Але для України, на думку політолога, неприйнятною є ця ситуація, а градус напруги, який підняв Путін своїм брязканням зброєю, спрямований на імплементацію ОРДЛО у законодавче поле України. Це, на переконання експерта, наполовину така ж ситуація, як із Кримом. Це загальнонаціональне питання України, яке стосується усіх громадян.

“Ви повинні розуміти: Мінські домовленості, Нормандський формат – це поразка України, і втрата територіальної цілісності. Ви будете весь час перебувати під протекторатом Москви. І ви не захоплюйтесь розмовами про те, що вам постачатимуть Джевеліни та інше. Так, це прекрасно! Хай постачають, вони вам потрібні. Але цим ви не вирішите свою проблему так, як, наприклад, це зробив Азербайджан. Бо армія України сьогодні ще не на тому рівні, щоб протидіяти Росії. Згадайте, що зробила Росія в Сирії. І тому потрібно розуміти, що треба бути готовими до військового зіткнення”, – наголошує Раміс Юнус.

Він також стверджує, що з послабленням позицій Заходу Путін буде підсилювати свою агресивну риторику та експансію у реальній площині.

Експерт наголосив: реальна війна не потрібна ні адміністрації США, ні Джо Байдену – як і самому Путіну. Тому що для кожного з них це питання влади. А те, що ми бачимо по телебаченню зазвичай дуже розходиться з дійсністю.

“Байден прийшов до влади на противагу тому, що робив Дональд Трамп і тому повинен себе показати доволі жорстким президентом, який зупинить цю експансію. Найбільше, що він може досягнути – це те, що вони домовляться про якісь “червоні лінії” і риторика трохи пом’якшиться. Адже й Путіну треба зберегти обличчя, й Байдену”, – стверджує політолог.

І домовлятимуться вони також саме для цього – це вже кулуарно відбувається так з 2008 року. Саме через це ні Україну, ні Грузію не приймають до НАТО. І саме так, на переконання експерта, відбуватиметься й надалі. Путіну потрібно продемонструвати щось суспільству як перемогу. І Байдену теж потрібна причина говорити: “Ось Путін міг напасти, це було реально, а я зупинив це”.

У цю гру – а Раміс Юнус саме так назвав ситуацію між США та РФ – втягнули ще й лідерів Євросоюзу. Це є системною кризою, а не проблемою абстрактних демократів чи республіканців. Експерт стверджує: США віддали на відкуп колишні країни-члени СРСР, вважаючи це регіональною проблемою – у той час, коли Сполученим Штатам цікаві проблеми масштабні, такі як зміни клімату, пандемія чи Китай.

“Вони і з Китаєм домовляться, адже воювати за Тайвань вони теж не будуть. Хочу, щоб ви це теж розуміли. Бо Тайвань Китай так само проковтне, як проковтнув Гонконг. У політиці з Китаєм США продовжує ту ж політику, що й з Росією. Тільки Китай набагато сильніший, ніж Росія і риторика там зовсім інша – там гроші замішані”, – наголошує політолог.

Проте, гроші Росії, а також енергоресурси, важливі для ЄС – тому США допомагають їм зберегти своє обличчя. Під соусом, що рано чи пізно вони приймуть Україну до НАТО та іншими заявами, вони удають процес активної роботи.

“Але Україна потребує зовсім іншого. Вона потребує незалежності і захисту своєї територіальної цілісності. Прагнення до Євросоюзу – це добре, як і прекрасні відносини із США. Але шукайте й інші вектори зовнішньої політики. З тими країнами, які не бояться “бодатися” з Кремлем”, – переконаний експерт.

Раміс Юнус наголошує, що необхідно брати приклад з країн, які спілкуються з РФ з точки зору реальної сили – лише з нею рахується Путін. Тільки там, де йому показують силу не на словах, а на ділі, так, як у Туреччині, Сирії, Лівії чи на Південному Кавказі.