Окружний адмінсуд Києва вирішив прибрати зі списку люстрованих Миколу Чинчина, який у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на рішення ОАСК від 4 січня

 Суд зобов’язав МВС звернутись до Міністерства юстиції, щоб вилучити з реєстру люстрованих осіб інформацію про Чинчина.

Чоловік у 2010-2013 роках працював у донецькій, київській та Генеральній прокуратурі. У 2013 році він став заступником начальника Головного слідчого управління МВС, керував управлінням з розслідування тяжких злочинів.

У серпні 2013 року він очолив ГСУ і залишався на цій посаді до кінця Революції гідності, до 22 лютого 2014 року.

Таким чином, Чинчин потрапив під очищення влади, адже посади, які він обіймав, були люстраційними. Раніше колишній силовик не судився через це.

Фото - МВС

Восени 2020 він спробував знову влаштуватись на держслужбу в МВС. Чоловік подався на посаду головного спеціаліста департаменту персоналу. Чинчин успішно пройшов добір з призначення на посаду на період карантину. Однак йому відмовили в призначенні через те, що силовик значиться в реєстрі люстрованих. Тоді Чинчин звернувся до суду.

Окружний адмінсуд послався на норми законодавства, українського та міжнародного, зокрема, рішення ЄСПЛ, про те, що необхідність люстрації має бути доведена в кожному конкретному випадку.

При цьому, за твердженням суду, органи влади не навели доказів того, що, перебуваючи на державних посадах, Чинчин сприяв узурпації влади президентом Віктором Януковичем, підриву основ нацбезпеки чи протиправному порушенню прав людини.

Тому ОАСК задовольнив вимоги колишнього силовика, зокрема:

1. визнав протиправним і скасував наказ МВС від 2020 року, яким Чинчину відмовили в посаді;
2. зобов’язав МВС звернутись до Мін’юсту, який веде реєстр люстрованих, щоб звідти виключили Чинчина;
3. компенсувати йому 1,7 тисячі гривень судового збору за рахунок МВС.

Нагадаємо, у період Майдану Чинчин запам’ятався тим, що був одним зі спікерів силовиків у гучних справах, пов’язаних з Революцією. Зокрема, про напад на журналістку Тетяну Чорновол, автомайданівця Дмитра Булатова.