Сьогодні, 17 липня, - річниця від дня народження Івана Геля.

Про це нагадує пресслужба Львівської ОДА.

Видатному українському правозахиснику, політв’язню, борцю за легалізацію УГКЦ та свободу України сьогодні б виповнилося 83 роки, інформують у департаменті внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА.

Іван Гель - також відомий публіцист, автор сотень публікацій у пресі з найважливіших суспільних питань, один із засновників Української гельсінської спілки.

Помер 16 березня 2011 року. Похований на Личаківському цвинтарі.

Нагадаємо, що у 2017 році з нагоди 80-річчя видатного українця на будинку № 16 на вулиці Кастелівка, де свого часу жив Іван Гель, відкрили меморіальну таблицю.

Іван Гель народився 17 липня 1937 року в с. Кліцько, тоді Городоцького повіту Львівського воєводства.

В 1952-му Івана Геля вигнали з Комарнівської школи за публічну відмову вступити в комсомол. Спробував вступити у Львівський університет, але документів не прийняли, тому, що він син бандерівця. 1956-1959 Гель служив у війську. Після демобілізації вступив на заочне відділення історичного факультету Львівського держуніверситету.

Після знайомства з Михайлом Горинем, почав виготовляти і поширювати самвидав.

1965 вперше заарештований. 1966-1968 рр. - відбував термін у таборах Мордовії.

1967 двічі звертався до Президії Верховної Ради УРСР з листами на захист Української Греко-Католицької Церкви.

Після звільнення жив у м. Самбір. Там видрукував у самвидаві і поширив 11 книжок.

12 січня 1972 року заарештований вдруге. У серпні засуджений на 10 років таборів особливого (камерного) режиму, 5 років заслання, визнаний особливо небезпечним рецидивістом. Загалом в ув'язненні провів 16 років, на засланні - 5.

У таборах брав участь у голодуваннях, зокрема, в голодуванні з вимогою статусу політв'язня. Одне з його голодувань тривало 100 діб: домагався реєстрації шлюбу зі своєю фактичною дружиною Марією, матір'ю їхньої доньки Оксани (1964 р. н.). 1975 року шлюб був зареєстрований. Усього голодував понад 300 діб.

17 січня 1987 р. повернувся в Україну. Навесні 1987 разом з В. Чорноволом, М. Горинем, П. Скочком відновив журнал «Український вісник». Співзасновник Української ініціативної групи за звільнення в'язнів сумління. 1987 року створив і очолив «Комітет захисту Української Греко-Католицької Церкви», організовував перші масові релігійні та політичні акції в Галичині, зокрема, збори 250 тисяч вірних УГКЦ 19 вересня 1989 року біля собору Святого Юра у Львові - тоді катакомбна церква леґалізувалася і дістала офіційне визнання. Брав активну участь у створенні «Меморіалу» і Народного Руху України.

В Україні під справжнім іменем книжку авторства Геля «Грані культури» вперше видали у Львові 1992 року.

Був депутатом, заступником голови Львівської обласної ради першого демократичного скликання (1990-1994). До 2002 року очолював обласну комісію відновлення прав реабілітованих.

2002 року нагороджений Орденом Ярослава Мудрого V ступеня. 2006 року нагороджений орденом Ярослава Мудрого ІV ступеня. Також 18 вересня 2009 року за вагомий особистий вклад у відродження Української Греко-Католицької Церкви з нагоди 20-ї річниці виходу її з підпілля нагороджений орденом Свободи.