Празник на честь св. Архангела Михаїла та інших безтілесних Сил встановили у 4 ст. Це свято називається собором тому, що цього дня Церква вшановує собор — збір усіх безтілесних Сил разом зі св. Архангелом Михаїлом, а також собор — збір людей на землі для прослави небесних Сил.

Проо це пише РІСУ. 

Почитання Ангелів у Східній Церкві почалося ще в 3 столітті, а в 4 вже було загально поширене: на помісному Лаодикійському соборі, який засудив і відкинув єретичне поклоніння ангелам, як творцям і правителям світу, затвердили їх православне (правильне) шанування. Про давню традицію вшанування Церквою ангелів свідчить також храм на честь св. Архангела Михаїла, що його збудував в передмісті Царгороду імператор Костянтин Великий (274-337). У цьому храмі, за свідченням історика Созомена, було багато чудесних оздоровлень.

Головна мета празника, як зазначає о. Юліан Катрій у книзі "Пізнай свій обряд", — звеличити і прославити святого архангела Михаїла, а з ним й інших ангелів. Архистратига (з гр. — «начальний вождь») Михаїла Церква ставить першим серед ангелів, оскільки він очолив боротьбу добрих ангелів проти ангелів, які виступили проти Бога, і переміг. Тому й іконографія представляє архангела як озброєного полководця.

Східна Церква від IV ст. святкує ще пам’ять святого архангела Михаїла 6 вересня (19 вересня — за н.ст.) на згадку про те, що він зберіг свій храм від знищення у Колосах.

Західна Церква з V ст. (до 1960 р.) святкувала 8 травня явлення святого архангела Михаїла на Ґарґанській горі в Апулії, а 29 вересня — його явлення на замку святого ангела в Римі. Першу неділю вересня з XVII ст. Католицька Церква присвятила святим ангелам-хоронителям.

Цей празник також, окрім архистратига Михаїла, звеличує усі ангельські хори. Ще від Псевдо-Діонісія Аеропагіта (V ст.) в Церкві започатковано звичай ділити усіх ангелів на три чини, по три хори в кожному: серафими, херувими і престоли; господства, власті і сили; начала, архангели й ангели.

Святий Архистратиг Михаїл є покровителем Києва. Небесним покровителем української столиці архангела Михаїла вважають з давніх часів: в архівах збереглися міжнародні угоди, підписані князями Володимиром Великим та Ярославом Мудрим і скріплені перснями-печатками із зображенням крилатого воїна.

За легендами, верховний воєначальник небесних сил допоміг війську князя Святополка перемогти половців, з’явившись над Софією Київською крилатим птахом у рицарських латах. Неподалік від того місця 1108 року Святополк побудував Михайлівський Золотоверхий собор.

Як свідчать історичні літописи, архистратига зображали на гербах Мономаховичів, Київського воєводства, Київської губернії, Києва (появу першого офіційного герба нашої столиці із зображенням крилатого воїна пов’язують з наданням Києву Магдебурзького права). Символ архистратига є і на головній хоругві часів Богдана Хмельницького та на численних козацьких прапорах. Як і на сучасному гербі Києва та прапорі міста.

Скульптури архистратига Михаїла встановили на майдані Незалежності та на фронтоні Михайлівського Золотоверхого собору.