• Головна
  • Новини
  • Сьогодні, 19 липня, на Личакові вшанували пам’ять Філарети Колесси

19.07.2021, 15:48

Сьогодні, 19 липня, на Личакові вшанували пам’ять Філарети Колесси

Сьогодні, 19 липня, у Львові на Личакові вшанували пам’ять Філарети Колесси - українського фольклориста, музикознавця, композитора, вченого із світовим ім’ям, діяльність якого стала видатним внеском у розвиток української фольклористики і літературознавства. Серед найвизначніших робіт науковця – «Огляд українсько-руської народної поезії» (1905 р.), «Характеристика української народної музики» (1932 р.), хрестоматія «Українська усна словесність» (1938 р.).

Про це повідомили у пресслужбі Львівської ОДА.

До покладання квітів до могили композитора долучилися заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко та заступниця директорки департаменту з питань культури, національностей та релігій Тетяна Плугатор.

Філарет Колесса (17.07.1871 – 03.03.1947) будучи одним із засновників української етномузикології разом зі Станіславом Людкевичем, Климентом Квіткою та Осипом Роздольським, він водночас заслужено зачислений і до плеяди класиків європейської етномузикології першої половини ХХ століття.

Народився у с. Татарське (тепер с. Піщане,  на Стрийщині, Львівської обл.). У 1891-92 навчався у Віденському університеті у А. Брукнера. В 1896 закінчив Львівський університет. Викладав у гімназіях Львова, Стрия, Самбора. В різні часи працював з Іваном Франком, Миколою Лисенком, Лесею Українкою.

В 1918 захистив дисертацію у Віденському університеті та отримав вчену ступінь доктора філології. Досліджував ритміку українських народних пісень, народні пісні Галичини, Волині, Лемківщини. 3 1939 - професор Львівського університету, директор державного музею етнографії у Львові (з 1940), керівник львівського відділу Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії Академії Наук УРСР (з 1940). Учасник міжнародних конгресів фольклористів, музикознавців і філологів (Прага, Варшава, Відень, Антверпен).

Основні праці: "Огляд українсько-руської народної поезії" (1905), "Ритміка українських народних пісень" (1906-07), "Мелодії українських народних дум" (1910-13), "Наверстування і характерні признаки українських народних мелодій" (1913-14), "Українські народні думи у відношенні до пісень, віршів і походження голосінь" (1920-21), "Про генезу українських народних дум" (1921 ), "Народні пісні з південного Підкарпаття" (1923), "Речитативні форми в українській народній поезії" (1925), "Українські народні пісні на переломі 17-18 ст." (1928), "Народні пісні з галицької Лемківщини" (1929), "Українська усна словесність" (1938), "Народні пісенні мелодії українського Закарпаття" (1946). Автор хорових творів і обробок українських народних пісень ("Вулиця", "Обжинки", "Гагілки", "Шкільний співаник"-1925). Залишив у рукописі "Історію української етнографії".

Батько Михайло Колесса – священик УГКЦ, мати – Марія Менцинська, племінниця одного з фундаторів галицької композиторської школи о. Івана Лаврівського, тітка співака світової слави Модеста Менцинського.

Обговорення

Завантаження плагіну facebook...

ТОП

ФОТО

Відео

У Повітряних силах пояснили, чому "шахеди" долітають аж до Львова

Коментар

Блоги

Мирослав Дністрянський

СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Й МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ Й СУПЕРЕЧНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Михайло Цимбалюк

Бюрократи, що прикриваються євроінтеграцією

Василь Чорний

Псевдосоціологія від проросійських ресурсів: розбір і спростування фейку

Підпишіться на WestNews.info у Facebook: