Молодша сестра легендарного українського командира Дмитра Коцюбайла, відомого під позивним "Да Вінчі", Олександра, підписала контракт із 1-м окремим штурмовим батальйоном, що носить ім’я її брата.

WestNews розповідає детально.

Батальйон, який створив сам Дмитро, продовжує боротьбу з ворогом, а тепер до лав його захисників приєдналася і його сестра. За підтримки начальника штабу Олега Лотоцького та Дмитра Савченка, Олександра стала частиною підрозділу, продовжуючи справу свого брата, який віддав своє життя за Україну.

Журналістка Віолетта Кіртока, розповідаючи про цей крок Олександри, зазначила: "Коцюбайло знову в підрозділі". Вона наголосила на глибокій підтримці, яку отримала сестра героя від командування батальйону, що стало можливим завдяки довірі, яку Дмитро здобув за життя.

Дмитро Коцюбайло: шлях Героя України

Дмитро Коцюбайло, відомий як "Да Вінчі", народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянське на Прикарпатті. З юних років його життя було пов’язане з боротьбою за незалежність України. У 2014 році він приєднався до добровольців, взявши участь у Революції гідності, а пізніше вирушив на фронт, де став членом Добровольчого українського корпусу "Правий сектор". Свою бойову славу він здобув під час захисту Донецького аеропорту, боїв на Савур-Могилі, в Пісках і Красногорівці.

Завдяки своїм лідерським здібностям Дмитро очолив підрозділ "Вовки Да Вінчі", який згодом перетворився на штурмовий батальйон. Його мужність і відданість своїм побратимам стали прикладом для багатьох. "Він загинув зі зброєю в руках, першим ідучи в бій. Наш підрозділ зветься ‘Вовки Да Вінчі’ саме тому, що ми завжди йшли за ним у бій", — згадували товариші Дмитра.

7 березня 2023 року Дмитро Коцюбайло загинув під час боїв за Бахмут, командуючи 67-ю окремою механізованою бригадою. Його смерть стала великою втратою для всіх, хто знав його як лідера, командира і націоналіста.

Нагороди та визнання

Дмитро Коцюбайло увійшов в історію України як перший доброволець, якому прижиттєво присвоїли звання Героя України з врученням ордена "Золота Зірка". Це сталося у 2021 році, коли йому було лише 26 років. У 2017 році він також отримав звання "Народного героя України".

Журналістка Олена Білозерська, яка знала Дмитра особисто, підкреслила: "Знаю його як першокласного воїна, який безперервно був на фронті. Мені важко пригадати іншого, хто більше заслуговував на це звання, ніж Да Вінчі".

Сергій Жадан, який зустрічався з Дмитром в Авдіївці, також відзначив його глибоку стриманість і професіоналізм: "Фронт — це його стихія. Видно було, що він на цьому знається, що за ним величезний потенціал".

Пам’ять та продовження боротьби

Після смерті Дмитра його товариші з батальйону "Вовки Да Вінчі" підкреслюють важливість продовження його справи: "Ми завжди йшли за ним у бій. Він був для нас найкращим командиром, побратимом, лідером і взірцевим націоналістом. Віднині його боротьбу мусимо продовжувати всі ми".

Олександра Коцюбайло, підписавши контракт із батальйоном імені свого брата, демонструє вірність справі Дмитра та бажання продовжити його шлях у боротьбі за свободу України. Її рішення приєднатися до лав 1-го окремого штурмового батальйону є символом незламного духу, який передається з покоління в покоління в родині Коцюбайлів.

Молодша Коцюбайло неодноразово висловлювала свої почуття та гордість за брата, Героя України Дмитра Коцюбайла. У різний час вона поділилася такими думками:

"Обіцяю не підвести, бо просто не маю тепер на це жодного права", – ці слова сестра Дмитра написала в Instagram через два дні після загибелі брата, висловлюючи свою відданість і відповідальність перед його пам'яттю.

Іншого разу вона відзначила велич його мужності: "Поруч зі мною Людина з великою мужністю, яку я, певно, і досі не осягнула. Приклад незламності, який допомагає боротися з невірою. Безмежно пишаюсь! Люблю!"