Адміністрація Дональда Трампа радикально змінює підхід до війни в Україні. Міністр оборони США Піт Гегсет під час слухань у Конгресі щодо оборонного бюджету на 2026 рік заявив, що США не планують залишатися основним джерелом допомоги Києву. Натомість Вашингтон очікує, що Європа візьме на себе лідерство у підтримці України.

Як пише The Telegraph, нова стратегія базується на переконанні, що “мирне врегулювання шляхом переговорів відповідає найкращим інтересам обох сторін і самих Сполучених Штатів”.

Із початку повномасштабної війни у 2022 році США надали Україні понад 74 мільярди доларів військової допомоги, включаючи системи ППО Patriot, ракети ATACMS, артилерію, танки та бронетехніку. Але ця ера, схоже, добігає кінця.

Підтримка, яка ще надходить, — це залишки домовленостей, досягнутих за президентства Джо Байдена. Натомість Україна має адаптуватися до нової реальності, де Вашингтон більше не є ключовим донором.

У таких умовах Києву залишаються три опції:

1. Сподіватися на посилену військову допомогу від європейських союзників.

2. Купувати американське озброєння за кошти ЄС.

3. Розвивати власне виробництво зброї завдяки європейському фінансуванню.

Попри гучні заяви європейських лідерів, на практиці реалізація обіцяного часто затримується. Так, ініціатива голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо “переозброєння Європи” передбачає мобілізацію 800 млрд євро, але переважно через пом’якшення правил кредитування, а не пряме фінансування.

Пакет допомоги на 40 млрд євро, запропонований у березні головною дипломаткою ЄС Каєю Каллас, був заблокований рядом країн — зокрема Угорщиною, Словаччиною, Італією та Хорватією. Наразі ЄС все ж виділив 1 млрд євро з Фонду миру, використавши конфісковані російські активи, для підтримки української оборонної промисловості.

Ці кошти надзвичайно важливі: попри удари РФ, українське виробництво покриває вже до 50% потреб армії. Наприклад, темпи випуску САУ “Богдана” перевищили французькі “Цезарі” — 20 одиниць на місяць, з потенціалом до 40 при додатковому фінансуванні. У 2025 році планується виробництво 5 млн FPV-дронів, 30 тис. дронів дальньої дії та 3 тис. крилатих ракет.

Українські інженери також демонструють технологічну перевагу в окремих сферах. Зокрема, система радіоелектронної боротьби Limma показує кращу ефективність проти російських плануючих бомб, ніж західні аналоги.

Водночас ключовою вразливістю залишається дефіцит базових компонентів — артилерійських снарядів, боєприпасів, запчастин, без яких навіть найтехнологічніша армія не зможе утримувати лінію фронту.