Як повідомляють міжнародні ЗМІ, у цих країнах вважають, що нарощування військово-морських сил у регіоні навряд чи сприятиме зниженню напруженості.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що Лондон не планує втягуватися у масштабний конфлікт. Водночас країна працює разом із союзниками над колективним планом для відновлення стабільного судноплавства в Ормузькій протоці та підтримки стабільності на нафтовому ринку. За його словами, Британія вже розмістила в регіоні автономні системи для пошуку морських мін.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус також відкинув вимогу про відправлення флоту.

«Це не наша війна, ми її не починали», — наголосив він, додавши, що Берлін виступає за дипломатичне врегулювання конфлікту.

Греція заявила, що не братиме участі у військових операціях у Ормузькій протоці. Афіни готові долучатися лише до військово-морської місії Європейського Союзу Aspides, яка займається захистом торговельних суден у Червоному морі.

Іспанія також виступила проти участі у можливій операції. Міністерка оборони Маргарита Роблес заявила, що головною метою має бути якнайшвидше завершення війни, а не її розширення. Глава іспанського МЗС Хосе Мануель Альбарес підкреслив, що Мадрид не робитиме кроків, які можуть призвести до подальшої ескалації.

Скептично до розширення військових місій поставилися і в Італії. Міністр закордонних справ та віцепрем’єр Антоніо Таяні висловив сумнів щодо можливості поширення місій ЄС Aspides та Atalanta на район Ормузької протоки.

Проти військової участі виступив і Люксембург. Заступник прем’єр-міністра Ксав’є Беттель заявив, що його країна готова допомогти у сфері супутникового зв’язку чи комунікацій, але не направлятиме війська або військову техніку.

Раніше Дональд Трамп заявив, що для НАТО буде «дуже погано», якщо союзники не підтримають заклик США щодо направлення кораблів, зокрема мінних тральщиків, до Ормузької протоки.

Водночас президент Франції Емманюель Макрон повідомив про намір відправити на Близький Схід авіаносну ударну групу.