Після першого туру президентських виборів у Румунії країна опинилася на роздоріжжі: 4 травня перемогу здобув лідер ультраправої партії AUR Джордже Сіміон, отримавши 40,96% голосів. Він обійшов чинного мера Бухареста, незалежного проєвропейського кандидата Нікушора Дана, який зумів набрати лише 20,99%.

Тепер другий тур, що пройде 18 травня, обіцяє бути вирішальним не лише для Румунії, а й для всього східного флангу Європейського Союзу. На кону – не лише політичний вектор країни, а й її відносини з Україною, ЄС та НАТО.

Неочікуваний фаворит

Сіміон, якого раніше вважали радше маргінальним політиком, несподівано перетворився на головного претендента на посаду президента. Його результат суттєво перевищив прогнози соціологів. Причини такого зростання – багатогранні.

По-перше, виборці AUR повірили в реальність перемоги після скасування виборів 2024 року, коли інший ультраправий кандидат Келін Джорджеску був дискваліфікований. Цьогорічний результат Сіміона демонструє мобілізацію прихильників на тлі ослаблення контролю традиційних політичних еліт.

По-друге, кампанія AUR активно працювала з діаспорою, яка у багатьох країнах підтримала праворадикального кандидата. Високий рівень підтримки за кордоном став одним із факторів його успіху.

По-третє, можна простежити й вплив американського фактору – зокрема, приховану або пряму підтримку Сіміона з боку оточення Дональда Трампа. Це дозволило йому представити себе як політика, здатного налагодити нові «вигідні» відносини із США.

Шанси Дана: останній бастіон проєвропейської Румунії?

Хоча Дан суттєво поступився Сіміону у першому турі, саме його вихід до другого етапу голосування є певним успіхом. Ризик був реальний – він міг програти кандидату від владної коаліції Кріну Антонеску (20,13%).

У випадку, якби в другому турі змагалися Сіміон та Антонеску, консолідація прозахідного електорату була б практично неможливою. Антонеску асоціюється зі «старою системою» і не мав би підтримки серед молодших та протестних виборців. Натомість Дан – хоч і не з мейнстриму, але проєвропейський та реформістський кандидат, здатний об’єднати різні табори.

Однак арифметична більшість "прозахідних голосів" не гарантує перемоги. Частина виборців Віктора Понти (13,05%) та навіть Антонеску, можуть віддати свої голоси Сіміону – через недовіру до Дана як антисистемного кандидата. За умов низької явки це може стати критичним.

Сіміон: загроза для Європи та України?

Джордже Сіміон – не просто харизматичний популіст. Його позиції містять чіткі елементи антиєвропейської риторики. Він уже заявив про необхідність «перегляду» відносин з ЄС, а підтримку України назвав «вичерпаною».

Попри його спроби дистанціюватися від проросійських звинувачень, Сіміон вже став фігурою, яка викликає зацікавленість Кремля. До того ж він публічно виступає за повернення до політичної арени Келіна Джорджеску, дискваліфікованого у 2024 році, навіть у ролі прем’єр-міністра. Це може вимагати розпуску парламенту та дострокових виборів – і праві радикали мають шанси покращити свої позиції й там.

Що це означає для України?

Президент Румунії має реальний вплив на зовнішню політику та питання безпеки. У разі перемоги Сіміона Румунія може стати ще однією країною-членом ЄС, що виступатиме з критикою допомоги Україні та вноситиме деструктив у загальноєвропейські рішення, на кшталт Угорщини чи Словаччини.

Також не виключено, що Бухарест почне гальмувати процеси інтеграції України до ЄС та НАТО – заради внутрішньої консолідації електорату на антиміграційній, антиукраїнській чи навіть «антиєвропейській» риториці.

Висновок

Румунія стоїть перед вибором, який може змінити її курс на десятиліття. Вибори 18 травня – це не лише про внутрішню політику, а й про майбутнє європейської єдності в час війни в Україні та геополітичної нестабільності.

Якщо проєвропейський електорат не мобілізується, ризик приходу до влади "друга Путіна та Трампа" перетвориться на реальність.