Розвиток гірських регіонів України – безумовно додатковий потенціал нашої держави. Зокрема, в напрямку розвитку туризму, інфраструктури, ІТ-сфери, а також розвитку людського потенціалу.

Так прокоментував прийняту сьогодні Урядом Концепцію розвитку гірських територій українських Карпат на 2019-2027 роки Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, повідомили в прес-службі Віце-прем'єр-міністра України.

За його словами, гірські території Карпатського регіону – Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області, завжди перебували в зоні особливої уваги держави. Це територія у майже 60 тис. кв. км, з 715 гірськими населеними пунктами, переважна більшість з яких – 94 % – села і майже 978 тис. жителів.

«Наша ключова мета – перетворити гірські території на успішні та інвестиційно привабливі. А це можливо через впровадження нових підходів до розвитку інфраструктури, медицини, туризму, започаткування нових виробництв, створення робочих місць, посилення економічної співпраці і освітнього напрямку, підвищення транспортної і інформаційної доступності, активізації міжрегіонального і транскордонного співробітництва. Така маршрутна карта, яка закладена у Концепції розвитку цих територій, наблизить виконання стратегії ЄС щодо Карпатського регіону і дасть поштовх вивести гірські райони на якісно новий рівень», –зазначив Геннадій Зубко.

Концепція базуватиметься на чотирьох основних пріоритетах: формування конкурентної економіки гірських територій; розбудова транспортної, виробничої та соціальної інфраструктури; розвиток туристичного потенціалу; забезпечення екологічної безпеки.

Нагадаємо, на сьогодні в гірських територіях сформовано 20 ОТГ. Регіон має потужну державну підтримку – розроблений Мінрегіоном законопроект щодо сталого розвитку та створення нових робочих місць у гірських та високогірних населених пунктах, підтримка у Парламенті, кошти з ДФРР, субвенції на інфраструктуру ОТГ, секторальна підтримка ЄС, кошти на місцеві дороги. На 2018 рік для 4 областей було виділено близько 8-9 млрд грн. ДФРР – майже 1 млрд грн, дорожня інфраструктура – майже 1 млрд 300 тис., розвиток сільської медицини – 1 млрд 200 тис. тощо.