Військовий Денис на псевдо Камаз є офіцером 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Він народився у Росії, але вже тривалий час проживає в Україні

Про це йдеться на фейсбук-сторінці бригади.

Чоловік свого часу закінчив військовий інститут і служив у армії, але потім перейшов на цивільну роботу в ІТ-сфері. Після повномасштабного вторгнення РФ вирішив, що має захищати Україну, адже тут його місце.

"Після сформування наш підрозділ пройшов серйозну кількамісячну підготовку на полігоні, тому хлопці були підготовлені й згуртовані. Це дуже допомогло під час наших перших боїв на Херсонщині. На Донеччині, під Бахмутом, було важче – багато поранених, в основному від мінометних, артилерійських і танкових обстрілів. Але хлопці тримаються. Ми й самі танки знищуємо", – зазначив Камаз.

Воїн Закарпатського легіону також пригадав, як якось ворогам вдалося захопити їхні позиції і довелося їх повертати назад.

"Їх необхідно було повернути, то ми зібрали штурмову групу з 12 бійців і рвонули вперед. Біля траншей зав’язався ближній бій, росіяни були за 15 – 20 метрів і почали кидати гранати. Від пари гранат я ухилився, а одна таки зачепила мене. Почув за спиною, як спрацював запал, пригнувся, але пару осколків влучили. На щастя, це була наступальна РГД-5 з дрібними осколками, а не оборонна Ф-1, від якої мене "порвало" б набагато сильніше. Контузію я не рахую, тут це звичайне, буденне явище. Ми тоді вибили росіян, повернули свої позиції. А я після поранення я місяць пролежав у госпіталі. Зараз знову в строю, прийшли нові хлопці, тренуємося, проходимо злагодження, щоб бути згуртованими й діяти в бою як єдиний організм", – розповів Денис.

За його словами, найголовніше зараз – це завершити цю війну, а тоді буде нормальне, цивільне життя.