П’ятеро жителів Львівщини посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Також ще один Герой отримав медаль «За військову службу Україні».

Сьогодні, 19 жовтня, начальник Львівської ОВА Максим Козицький та начальник Західного оперативно-територіального об’єднання Нацгвардії України бригадний генерал Олександр Буравков вручили ордени рідним військовослужбовців, які загинули під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.

«Найважче втрачати людей. Наша держава тримається саме на таких людях, які боронять і віддають свої життя. Низький уклін та вічна пам'ять нашим Героям. Щирі співчуття рідним. Знайте, ви завжди можете розраховувати на нашу підтримку», – зазначив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

Очільник області також нагадав, що на Львівщині працює Офіс підтримки родин військовослужбовців. Його мета – бути на прямому зв’язку з військовими та їхніми родинами і надавати усю необхідну допомогу.

Контакти Офісу за посиланням. 

Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно):

Володимира Вітка – старшого солдата, стрільця-санітара 1 відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти. Нагороду отримала матір.

Тараса Тисовського – старшого солдата, стрільця 1-го відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької роти (резервної). Нагороду отримав син.

Василя Лукашонка – старшого сержанта, головного сержанта 3-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення «Донбас». Нагороду отримав син.

Сергія Калину – старшого солдата, стрільця 2 відділення 4 стрілецького взводу 11 стрілецької роти 5 стрілецького батальйону, медаль «За військову службу Україні» отримала дружина,  Орден «За мужність» ІІІ ступеня – донька.

Миколу Іваника – солдата, стрільця 1-го відділення 1-го патрульного взводу 5 патрульної роти стрілецького батальйону, орден отримала двоюрідна сестра.  

«Це був страшний біль, коли мені сказали, що мій чоловік загинув. Дякую усім, хто пам’ятає наших Героїв. Ми будемо жити так, щоб наші чоловіки, сини нами пишались. Час іде і біль лікує рани, але все залежить від нас. Ціна перемоги є дуже важкою. Наші діти, чоловіки не просто так загинули, вони виборюють незалежність дуже важким шляхом – своїм життям, яке поклали за нашу Україну», – зазначила дружина Сергія Калини Тетяна.