Використовувати питання референдуму, тим паче, коли йдеться про ворога, є абсолютно неприйнятним.

Про це у газеті "День" у статті "Під прицілом агресії" пише  Валентин Торба:

"У вівторок увечері з вуст новопризначеного голови Адміністрації президента України Андрія Богдана пролунала заява, яка одразу викликала шквал критики в суспільстві. «Ми розглядаємо винесення на всенародний референдум питання щодо досягнення мирних домовленостей з Росією, щоб не тільки депутати проголосували і не тільки президент ухвалював рішення — щоб народ України ухвалював це рішення. Кінцеве рішення, якщо воно буде неоднозначно сприйняте суспільством, якщо там будуть проблемні точки для сприйняття тими чи іншими, може бути винесене на референдум, щоби не якийсь політик приймав рішення, яке розколює суспільство, а щоб сам народ, саме суспільство прийняло таке рішення», — заявив Богдан в ефірі телеканалі «112 Україна».

Нагадаємо, під час інавгураційної промови новий президент України Володимир Зеленський назвав серед своїх пріоритетів — «припинення вогню на Донбасі» та «повернення втрачених територій».

Слово «референдум» має для нашої країни особливе значення. По-перше, українське суспільство є постгеноцидним. Спочатку воно має вийти із цього стану шляхом власних перетворень. Тобто українці мають остаточно згадати власну історію, усвідомити ідентичність і роль у родині народів світу. Вже потім можна говорити про загальнонаціональні референдуми. По-друге, Україна навіть не має відповідного законодавства.

Перші кроки Володимира Зеленського для частини суспільства, можливо, видаються звичайним розрахунком на дострокових парламентських виборах закріпити свій успіх і конвертувати його на підтримку «Слуги народу». Але використовувати питання референдуму, тим паче, коли йдеться про ворога, є абсолютно неприйнятним.

Крім цього, варто зауважити, що ми й досі перебуваємо в системі координат старих правил. І ніхто з попередніх президентів не наважився їх змінити, лише використовував. Звідси й феноменальні 73 відсотки підтримки Володимира Зеленського, тому що суспільство втомилося розчаровуватися в політиках. Однак шостий президент може стати для України ще одним викликом, особливо коли звучать подібні ідеї з референдумом.

Нагадаємо, в березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Згодом Москва розпочала активну фазу із захоплення частини українських територій на сході України, використовуючи так звану тактику гібридної війни для окупації частини Луганської та Донецької областей.

«У НАС НЕ СТОЇТЬ ПИТАННЯ ПРИМИРЕННЯ. СТОЇТЬ ПИТАННЯ ПІСЛЯВОЄННОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ»

Андрій СЕНЧЕНКО, голова громадського руху «Сила права»:

— Заяви про референдум — це досить тривожний симптом. Хоча поки що не все ясно, адже цю заяву озвучив глава Адміністрації президента, а не сам президент. Глава АП — це не політична фігура. Насправді, подібні заяви вписуються в так звані референдуми в Криму й на сході України. І в першому, і в другому разі «референдуми» проводились під дулами російських автоматів. Але не варто забувати, що і вся Україна перебуває під прицілом російської агресії. Що може бути предметом такого референдуму щодо примирення з РФ? Ми ж не нападали на Росію. Тобто і питання миру не залежить від нас. При цьому Росія не погодиться на компроміси, які означали би втрату Криму та політичні поступки в зовнішньому російському управлінні українською державою. Ніщо інше не задовольнить Кремль.

Про який референдум взагалі може йтися в цій ситуації? Нехай РФ забирається із Криму і сходу України, виплачує компенсації нашій державі, бізнесу та всім постраждалим громадянам. Лише після цього може розпочатися процес якщо не нормалізації, то принаймні стабілізації відносин двох держав. Інакше заяви про згаданий референдум є лише етапом у череді «референдумів» під тиском військової сили РФ. Тому я не радив би Зеленському із цього починати.

Проведення так званого референдуму і попереднє звернення ієрархів до жителів Криму та окупованої частини Донбасу, яке не підтримав Епіфаній, — це частини одного сценарію. У нас не стоїть питання примирення. У нас стоїть питання післявоєнного урегулювання. Всі мають чітко усвідомити, хто саме є ініціатором подібних справ. Очевидно, що ініціатором є Кремль, який діє через свої канали в Україні. Далі все залежить від Зеленського — він або прийме подібні ініціативи, або ні. Існувало ще так зване соцопитування, де був блок, який торкався прямих переговорів з «ДНР»-«ЛНР». Замовником опитування формально виступав «112-й канал», а фактично ним був Кремль.

«ЩО САМЕ НАРОД МАЄ ПІДТВЕРДИТИ НА ЦЬОМУ РЕФЕРЕНДУМІ?..»

Борис БАБIН, колишній представник президента в Криму:

— Якщо ми говоримо про будь-які акти народовладдя, зокрема референдум, вони мають реалізовуватися в межах законодавства, яке має схвалити нова Рада. Без відповідного закону проводити загальнонаціональний референдум неможливо. Друге питання — юридична сила такого референдуму. Він може бути або консультативним, або зобов’язальним. Третя складова — дуже важливо розуміти, що саме буде виноситись на референдум. Або ми маємо уточнювати позиції України щодо переговорного процесу, або конкретними прикладами підтверджувати певні домовленості. На сьогодні єдині домовленості у нас — Мінські. Чи є сенс виносити на референдум саме їх? Тому сьогодні питання референдуму відкрите — як провести, які питання виносити і як це все потрібно імплементувати?

Як на мене, все це пропозиція. Справді, ми маємо вийти до українського народу і запитати: чого саме він бажає? Також питання — що саме народ має підтвердити на цьому референдумі? Поки що я для себе це питання сформувати не можу.

Існує також чинник зовнішньополітичного питання, адже ми маємо щось говорити нашим зовнішнім партнерам. Для обговорення на зовнішньополітичних майданчиках — це дуже добра ініціатива, але питання в тому, хто це робитиме. До 100 днів президентства Зеленського я не хочу виступати адвокатом будь-кого. Але треба усвідомити, що на новообраного президента — шалений тиск з боку тих, хто хоче негайно «злити» Україну. Цей тиск є, і ми всі маємо це розуміти. У нього немає команди в МЗС, в РНБО... Це серйозний виклик".