2Смерть однієї людини — трагедія, смерть мільйонів — статистика. Ця фраза часто приписується Йосипу Сталіну й використовується як ілюстрація його тиранії та кровожерливості. Утім, ця ж фраза цілком притаманна і його послідовнику — Владіміру Путіну. 22 роки путінського режиму відзначені терактами, катастрофами та війнами, жертвами яких стали сотні тисяч мирних громадян".

Про це пише сайт GAIDAYCOM.

І далі: "Просту людину жахає злочини серійних убивць. Чикатило, Онопрієнко. У таких людей на рахунку десятки жертв. І наше справедливе почуття відплати вимагає, щоб такі люди зазнали суворого покарання — смертної кари або довічного ув’язнення. Нам огидні такі нелюди. Але ми часом не сприймаємо того, що на рахунку відомих усьому світові персон не десятки і сотні вбивств. Сотні тисяч смертей! Діти, жінки, люди поважного віку, мирні громадяни, солдати, журналісти, політики... скільки за своє правління вбив Путін? У скількох смертях особисто винен президент Російської Федерації, у руках якого ядерна кнопка і долі мільйонів?

Точної цифри ніхто не скаже. Але спробуємо порахувати хоча б приблизно.

Вибухи у житлових будинках. Загинуло 278 людей, поранені — понад 220

Вибухи у житлових будинках у Москві, Буйнакську та Волгодонську у 1999 р. стали приводом для вторгнення російських військ у Чечню та позбавлення її формальної незалежності. Війна почалася, спецслужби прийшли до влади, незалежність Чечні закінчилася. У книзі Олександра Литвиненка та Юрія Фельштинського «ФСБ підриває Росію» стверджується, що ФСБ здійснила підриви житлових будинків із відома Путіна — директора ФСБ, призначеного в.о. голови уряду РФ.

Друга чеченська війна. Загинуло — понад 125 тис. цивільних, понад 26 тис. військових

30 вересня 1999 р. в інтерв’ю газеті «Коммерсант» глава уряду Росії Владімір Путін повідомив, що війни з Чечнею не буде. Того ж дня російські танкові підрозділи увійшли до Наурського та Шелковського районів Чечні з Дагестану та Ставропольського краю. Війна офіційно називалася «контртерористичною операцією» і тривала понад 10 років. За даними правозахисників, у ході Другої чеченської війни було вбито 125 тисяч мирних жителів, третину з них складали діти. Бойові втрати з російської сторони становили понад 6 тисяч людей, прибічники Чеченської республіки Ічкерія втратили до 20 тисяч.

Трагедія «Норд-Осту». Загинуло щонайменше 130 заручників

У 2002 р. чеченські терористи захопили понад 900 заручників — артистів та глядачів мюзиклу «Норд-Ост» у Москві. Під час штурму, розпочатого ФСБ та МВС, загинуло не менше 130 заручників (за оцінкою ГО «Норд-Ост», не менше 174). Більшість стали жертвами не терористів, а застосованого спецслужбами снодійного газу. Терористів він нейтралізувати не зміг, вони ще понад 20 хвилин протистояли спецназу. Для заручників газ став фатальним. Його формула не розсекречена й досі. Не знали її і лікарі, які надавали першу допомогу постраждалим, що збільшило кількість жертв. Усіх 40 терористів було вбито під час штурму, багато кого — пострілами у потилицю. Імовірно, терористів знищили, щоб приховати подробиці переговорів влади з терористами та вимоги загарбників. Живі терористи могли заявити, що діяли без наказу президента Ічкерії Аслана Масхадова, а Кремлю важливо було дискредитувати його в очах Заходу. Після теракту почалося посилення політичного режиму у Росії, силовики отримали карт-бланш на продовження війни у Чечні.

Беслан. Загинуло — 333, травмовано — понад 800 осіб

У 2004 р. у результаті штурму школи в Беслані (Північна Осетія), де терористи утримували 1128 заручників, загинуло 333 особи, з них 186 — діти. Понад 800 постраждали. Кремль не дав дозволу на переговори з терористами. Путін стверджував, що вони нічого не вимагали. Хоча ті вимагали: виведення російських військ із Чечні та припинення війни. Юрій Савельєв, член парламентської комісії з розслідування теракту, стверджує, що більшість заручників загинули під час штурму, а вибухи, що забрали сотні життів, сталися внаслідок обстрілу школи з дахів довколишніх будинків. Під час штурму школу обстрілювали з тяжкого озброєння та зброї «невибіркової дії». З танків стріляли по їдальні, де знаходилися близько 300 заручників. З багатьма висновками у доповіді погодився Європейський Суд із прав людини. Савельєв надіслав доповідь Путіну. Реакції від нього та його оточення не було. Уряд Росії не відновив розслідування.

Російсько-грузинська війна. Загиблих — близько 800, поранених — 2232, біженців — близько 26 тис. людей

Російські державні ЗМІ звинуватили Грузію у цілеспрямованому обстрілі Цхінвалі (Південна Осетія). Під час сухопутного вторгнення армії РФ танкові бригади увійшли до Південної Осетії. Росія бомбила грузинські міста, військові бази та цивільну інфраструктуру, задіяла військово-морські сили. Морська піхота Чорноморського флоту зайняла головний порт Грузії Поті та знищила на рейді усі грузинські катери та кораблі військового призначення, зокрема кораблі прикордонників. У Тбілісі заявили про відведення військ із Цхінвалі та одностороннє припинення вогню. Міхеіл Саакашвілі підписав план перемир’я. Проте Росія продовжила окупацію Грузії та зачистку грузинських сіл навколо Південної Осетії. Грузія втратила контроль над значними територіями та стратегічними пунктами. Російські війська де-факто залишаються на території самопроголошених республік (Абхазія та Південна Осетія) досі, і є фактором впливу на внутрішню та зовнішню політику Грузії.

Грузинська сторона у цій п’ятиденній війні втратила 179 військових, 14 співробітників МВС, 228 цивільних осіб — загалом понад 400 осіб. З південноосетинської сторони загинуло 380 людей, більшість — військовослужбовці. За даними МОЗ Грузії, кількість поранених та постраждалих у дні бойових дій становила 2232 особи, у т.ч. 1045 військовослужбовців. Близько 26 тисяч жителів грузинських сіл Цхінвальського регіону стали біженцями.

Війна в Сирії. Загиблих — близько 500 тис., вимушених переселенців — понад 12 млн людей

Війна в Сирії розпочалася у 2011 році після придушення антиурядових протестів. Сирійці вийшли на вулиці вимагати демократії, але отримали війну та зруйновану країну під владою авторитарного правителя. У 2015 році Росія розпочала інтервенцію у Сирію на боці уряду Башара Асада. Після цього урядові війська взяли під контроль більшу частину країни. Критика дій Росії ґрунтується на тому, що одночасно з проведенням «антитерористичної операції» проти Ісламської Держави, Росія, завдаючи ударів по мирному населенню і силам сирійської опозиції, фактично бере участь у громадянській війні в Сирії і сприяє терористам, що суперечить принципам Міжнародного права.

Війна у Сирії призвела до гуманітарної кризи небувалого масштабу. Майже півмільйона людей загинули, більш ніж половина населення — понад 12 мільйонів (дані UNHCR) — вимушено залишили свої оселі. До війни, за деякими оцінками, 5% сирійців мали половину національного багатства. Нині понад 90% живуть на межі бідності. Середній клас за час війни зник, багато хто жебракують. Зруйновано цілі міста. Економіка лежить у руїнах. Більш ніж половина населення, що залишилося в Сирії — 12,4 млн — на межі голоду (дані Всесвітньої продовольчої програми ООН). Доля десятків тисяч людей досі невідома. Багато хто вбитий, інші залишаються у в’язницях. Довільні арешти, тортури, зґвалтування, залякування, масові поховання — всі ці роки у Сирії продовжуються військові злочини та злочини проти людяності.

Смоленська катастрофа. Загинули — 96 людей

У 2010 р. під час заходу на посадку на аеродром «Смоленськ-Північний» у РФ розбився літак Ту-154М Військово-повітряних сил Польщі. Літак виконував рейс за маршрутом Варшава-Смоленськ. У катастрофі загинули всі 96 осіб, які перебували на борту (8 членів екіпажу та 88 пасажирів, серед яких — президент Польщі Лех Качинський, його дружина Марія, керівники вищого військового командування Збройних сил, представники Сейму та сенату, політичні, громадські та релігійні діячі Польщі). Вони летіли на жалобні заходи до 70-ї річниці розстрілу співробітниками НКВС 4421 польського офіцера в Катині.

У 2017 р. польська підкомісія з розслідування інциденту заявила, що літак почав розпадатися на частини ще в повітрі, задовго до удару об землю. Крім того, комісія вважає, що диспетчери у Смоленську умисно неправильно вели президентський борт на посадку. У квітні 2018 року підкомітет Міноборони Польщі опублікував технічний звіт про катастрофу, в якому йдеться, що літак Ту-154М був зруйнований під час вибуху. Росія досі не повернула Польщі ані уламки літака, ані запис переговорів.

Замовні вбивства та замахи по всьому світові. Жертви — десятки людей

У «розстрільному списку» ворогів Путіна — Борис Нємцов, Анна Політковська (убиті у Москві), отруєння Олександра Литвиненка, «дивні» смерті Бориса Березовського та його друга Бадрі Патаркацишвілі, замах «Новачком» на колишнього російського полковника Сергія Скрипаля та опозиціонера Олексія Навального.

Окупація Криму. Загиблих — понад 60, поранених — 2, безвісти зниклих — 2, біженців — понад 10 тис. осіб

Спланована військова операція Збройних сил РФ із захоплення частини території України — Кримського півострова — розпочалася у лютому 2014 року. У березні окупанти провели у Криму фейкове опитування, на підставі якого оголосили Крим своїм. За роки окупації кількість загиблих з політичних мотивів у Криму досягла 60 осіб, прийнято 170 рішень щодо утримання під вартою (продовження утримання під вартою) у політично мотивованих справах.

Війна на Сході України. Загиблих — понад 14 тис., вимушених переселенців — понад 1,7 млн людей

Наступним етапом російської агресії після захоплення Криму стала дестабілізація на сході та півдні України — з метою створення на цих територіях квазідержави «Новоросія». Ці плани оприлюднив Путін під час телепрограми «Діалог з росіянами» на «Першому каналі» 17 квітня 2014 р. Повній реалізації цих планів вдалося завадити, але російські регулярні війська та керовані Росією терористи окупували окремі райони Донецької та Луганської областей.

Збитий цивільний літак MH17. Загиблих — 298 людей

17 липня 2014 року над підконтрольною проросійським бойовикам територією Донбасу було збито літак Boeing 777 «Малайзійських авіаліній», який здійснював рейс МН17 з Амстердама до Куала-Лумпуру. Загинули усі 298 людей, що були на борту. Висновки слідства: лайнер збив «Бук» 53-ї бригади армії РФ (Курськ). Адвокати родичів загиблих кажуть, що установка не могла залишити територію Росії без дозволу на найвищому рівні, і «саме президент РФ Владімір Путін дав дозвіл».

Повномасштабне воєнне вторгнення Росії в Україну. Кількість загиблих уточнюється, а підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій

Починаючи з весни 2021 року, Росія поступово нарощувала концентрацію військової техніки, озброєнь та військ біля українського кордону та на території Білорусі. Ударне угруповання досягло не менше 150 тисяч. Розвідки США та Великобританії попереджали, що президент РФ Владімір Путін має намір розпочати широкомасштабне вторгнення в Україну та атакувати Київ, щоб усунути законно обрану владу. 24 лютого 2022 р. вдосвіта Росія напала на Україну по всій протяжності спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також з території Білорусі та окупованого Криму. Російська армія обстріляла з артилерії українські прикордонні застави. Одночасно було завдано ударів, у тому числі з повітря, по більш ніж 40 об’єктах військової інфраструктури майже у всіх регіонах країни. Після цього почався рух танкових колон та живої сили вглиб території України.

Російська армія застосовує терористичні методи, атакуючи житлові будинки та мирних жителів України, утримуючи цивільних осіб у заручниках, прикриваючись ними як щитом, обстрілюючи «зелені коридори», поширюючи фейкову інформацію. Путін це назвав «спецоперацією на Донбасі», а метою оголосив — «демілітаризацію та денацифікацію України». Збройні сили України, Національна гвардія та загони територіальної оборони почали чинити опір. В Україні було оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію. Російські військові переважно зазнали серйозних втрат. Країни Заходу почали застосовувати нові санкції проти Росії. Україна направила позов проти Росії до Міжнародного суду ООН у Гаазі.

Генштаб ЗСУ 16 березня 2022 р. оприлюднив оновлені дані про втрати російських військ від початку масштабного вторгнення РФ в Україну. Згідно з цими даними, втрати серед особового складу російських військ становили 13 800 людей.

Управління ООН з прав людини станом на 16 березня 2022 р. підтвердило смерть 691 особи серед цивільного населення України та поранення 1143 осіб, додавши, що справжні цифри значно вищі.

За підрахунками Офісу генерального прокурора України, щодня під обстрілами російської армії гине щонайменше п’ятеро українських дітей.

Статистика смертей змінюється щохвилини у бік збільшення. Путін продовжує вбивати. Хто його зупинить? Який суд винесе йому вирок?".

Фотоколаж - LIGA.net