Нині в Україні залишається не призначеними понад 30% голів районних державних адміністрацій. В період карантинних заходів та боротьби з коронавірусною інфекцією тяганина із призначенням очільників РДА не лише  посилює великі ризики та загрози життю сотням тисяч українців на місцях, а й несе загрозу функціонування усієї країни.

Так, станом на початок травня призначено 314 керівників РДА з 490 необхідних. А ті райони, які ще не мають нових керівників очолюють переважно заступники, призначені ще за часів попереднього президента.

Показовими у колапсі управлінської вертикалі є Тернопільська та Київська області. Зокрема, на Тернопільщині, яка одна з перших була в епіцентрі масового поширення коронавірусу з 17 районів призначено лише 5 голів РДА, а на Київщині – з 25 районів – лише 10 голів… Важко навіть уявити за яким принципом відбувалося спілкування і донесення необхідної інформації за ланцюжком «Офіс Президента-ОДА-РДА», тому й не дивно, що багато регіонів на початках із запізненням подавали реальні цифри захворювань на COVID-19.

Згідно зі законодавством, голів районних державних адміністрацій призначає та звільняє президент України за поданням голів облдержадміністрацій та відповідним погодженням Уряду. Тобто голова районної адміністрації по факту є представником президента та очільника області в своєму районі. Це дуже важливо в системі взаємодії, оскільки такий статус передбачає зокрема і можливість координації роботи силовиків на всіх рівнях.

Кадровий голод в нашій країні навіть не планувався ще рік тому, але за фактом спостерігаємо брак кадрів як на місцях, так і навіть в Уряді, тим більше, що ще три міністри так і не призначені.

А ще рік тому команда нового Гаранта Конституції запустила проєкт LIFT. Основна мета якого – нібито проводити чесний та прозорий добір фахівців, під час якого буде унеможливлене зловживання. Зрештою як показує досвід – посади у районних держадміністраціях отримують не переможці за системою LIFT, а «свої» люди, які вже попереднього домовилися за посади. І такі випадки, коли ігнорується так звана «незалежна соціальна платформа» спостерігаються практично у кожному регіоні.

Українцям дали надію на те, що практично кожен може отримати омріяну посаду лише заповнивши заяву на платформі LIFT, але з часом стало зрозуміло, що ця ініціатива виявилася банальною величезною аферою і маніпуляцією, своєрідною ширмою прикриття, коли одні проходять 10 пекельних кіл відбору, а інших без жодного конкурсу вже призначали.

Претенденти на державні посади дійсно проходили 10 етапів відбору – заповнювали анкети, телефоном складали першу співбесіду, їхні дані ретельно перевіряли на коректність, вивчали психологію кандидата, перевіряли знання законодавства і зрештою запрошували на особисту розмову, а після неї… просто відмовляли, мовляв знайшли іншу кандидатуру або ж нічого взагалі не пояснювали.  То ж виникає логічне питання – яка мета цієї платформи? Дати надію, а потім обрубувати все і відпускати людину у невідомість, знаючи, що все це формальність і аби суспільство повірило в гарну картинку змін в нашій країні… А скільки випадків відомо, коли кандидати на певні посади проходили всі етапи, співбесіди, в підсумку ж читали на сайтах структур, що «конкурс не відбувся».

Показовий приклад – знову Тернопільщина. Ця область минулого року 5 місяців була без керівника і лише в жовтні там призначили підприємця, який не приховував своїх дружніх зв’язків з «95 кварталом». Про те, чи проходив чиновник співбесіди за системою LIFT журналістам так і не вдалося дізнатися. Зрештою, чоловік на своєму кріслі протримався недовго – за чотири місяці він написав заяву на звільнення, не впоравшись із завданням Президента України організувати прийом українців з Китаю на час самоізоляції.

В контексті цього виникає логічне питання – чи впевнений Президент у своїх підлеглих і в якому напрямку вони прийматимуть рішення в критичній ситуації.

Складається враження, що недоцільність «соціальної платформи» визнали і в Офісі Президента, і президентській депутатській монобільшості.  Раніше глава Офісу на Банковій у Києві Андрій Єрмак зазначив, «знайти професійну людину з високими моральними цінностями, яка готова присвятити себе роботі на державу, не так просто».

А тому Андрій Єрмак пропонує головам обласних державних адміністрацій ввести посади заступників з роботи з талановитою молоддю, які б зайнялися формуванням списку амбітних молодих і талановитих людей з регіонів для роботи на державу і на місцях саме головам ОДА створювати кадровий резерв. LIFT тут проігнорували…

Не користуватимуться «соціальною платформою»  в команді Президента і напередодні місцевих виборів, натомість вдадуться до системи подібної на американський «праймеріз» – тип голосування, під час якого вибиратимуть єдиного кандидата від політичної партії, але зважатимуть і на рекомендації. Про це вже говорять основні спікери з провладної партії.

Тут як ніколи доречні слова Григорія Сковороди «Що швидко запалюється, то раптово гасне». Так і з системою LIFT, яку так помпезно презентували минулого року з обіцянками, що кожен безперешкодно може спробувати себе у конкурсі на високі посади, а в підсумку, що спостерігаємо – зараз на цій платформі «висять» запрошення на роботу секретарями або ж бухгалтерами.