21 травня 1991 року у Львові у віці 78 років померла Віра Іларіонівна Свєнціцька – мистецтвознавиця, музейна діячка, заслужена працівниця культури УРСР, довголітня (від 1940 з перервою, викликаною арештом і засланням у 1948-56 роках) працівниця Національного музею у Львові імені А. Шептицького, від 1967 року – завідувачка відділу народного мистецтва, від 1975 року – завідувачка відділу давньоукраїнського мистецтва; донька першого директора нашого музею І.Свєнціцького.

Про це повідомили в Національному музеї у Львові імені А. Шептицького.

У Національному музеї у Львові Віра Свєнціцька працювала з 1932 р. систематизуючи та опрацьовуючи дерев’яні ручні різьблені хрести ХУІІ – ХХ ст. З 1941 р. по 1948 р. завідувала музейними фондами. В роки німецької окупації разом з батьком доклала чимало зусиль для збереження цілісності музейних збірок.

У 1948 р. за сфабрикованими документами, як колишня членкиня ОУН, була засуджена до десятирічного ув’язнення і заслана до Сибіру, після восьми років відбування покарання звільнена у 1956 р. в час “хрущовської відлиги”.

Повернувшись до музею очолила відділ давнього українського мистецтва, досліджуючи іконопис, скульптуру, малярство, народне мистецтво. Багато часу проводила в експедиціях по теренах Західної України, обстежуючи церковну старовину, рятуючи пам’ятки від знищення, поповнюючи музейні фонди тисячами експонатів. Попри те дарувала до музею різнорідні цінні мистецькі предмети з власної колекції: графіку, народний одяг, декоративно-ужиткові речі, які набувала з думкою про музей. Любила подорожувати, фотографувати , захоплювалася і знала українську поезію та музику.

Широке визнання здобули фундаментальна монографія Віри Свєнціцької “Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві ХУІІ ст.” (1966 р.), а також видані у співавторстві монографії “Український середньовічний живопис” (1976 р.), “Спадщина віків. Українське малярство ХІУ – ХУІІІ ст. у музейних колекціях Львова” (1990 р.), “Українське народне малярство ХІІІ – ХХ ст.: Світ очима народних митців” (1991 р.). Остання з перелічених монографія удостоєна Національної премії імені Т.Г. Шевченка у 1995 р.

Віра Свєнціцька все своє свідоме подвижницьке життя віддала Національному музеєві у Львові, берегла музейні фондові збірки, нерідко ціною власного здоров’я, була високим моральним авторитетом, слугувала власним життєвим прикладом, допомагала молодим дослідникам віднайти свій науковий шлях.