Киянка Валентина Махова разом із чоловіком переїхала на Полтавщину, купила будинок у селі та веде блог про життя серед природи, ділячись досвідом заміського життя.

Киянка Валентина Махова разом із чоловіком Дмитром залишила столицю та переїхало на Полтавщину, де придбало будинок у невеликому селі. Сьогодні жінка веде власний блог, у якому показує життя серед природи та ділиться власним досвідом переїзду. Про це повідомляє «Полтавська думка», що публікує новини Полтави.

«Полтавська думка» пише, що  до переїзду Валентина жила в Києві. Там вона народилася, здобула освіту та працювала до 28-річного віку. 

Після початку повномасштабного вторгнення Валентина та Дмитро виїхали до родички жінки, яка проживала неподалік Чорнобиля. Там вони провели близько місяця. Саме в той період подружжя остаточно переконалося, що життя в приватному будинку підходить їм значно більше, ніж міська квартира. Попри складні умови окупації, вони могли самостійно забезпечувати себе необхідним. У розпорядженні родини була вода, а частину продуктів вдавалося отримувати завдяки власному господарству. За словами Валентини, перебування за парканом власного подвір’я створювало відчуття більшої безпеки, ніж життя у великому місті.

Після пережитого досвіду чоловік і дружина дійшли висновку, що повертатися до Києва не хочуть. Оскільки батьки Дмитра мешкали неподалік Кременчука, вони почали шукати житло саме на Полтавщині. Однією з причин такого вибору було переконання, що регіон є спокійнішим і безпечнішим порівняно зі столицею.

Спочатку родина намагалася знайти будинок у самому Кременчуці, однак відповідних варіантів не знайшла. Згодом вони звернули увагу на оголошення про оренду житла на околиці Горішніх Плавнів. Будинок розташовувався у приватному секторі, поруч із природоохоронною територією. Неподалік був ліс, а сама ділянка мала площу близько 20 соток.

Життя у невеликому місті швидко сподобалося подружжю. Валентина згадує, що після однієї з поїздок до столиці усвідомила, наскільки звикла до Полтавщини. Вона зрозуміла, що їй бракує місцевих краєвидів, озер і Дніпра. Саме тоді родина вирішила остаточно залишитися в регіоні та повернулася до орендованого будинку в Горішніх Плавнях.

Незабаром вони натрапили на оголошення про продаж старого будинку неподалік від місця проживання. Разом із будівлею продавалася земельна ділянка площею 40 соток, яка мала вихід до річки. Подружжя стало першим потенційним покупцем і майже одразу вирішило придбати нерухомість. Пізніше вони знайшли власників сусідньої занедбаної ділянки, викупили її та об’єднали обидві території в одну.

За словами Валентини, поруч із їхнім майбутнім будинком протікає невелика річка, яка впадає в Дніпро. Крім того, неподалік розташована велика зелена зона, придатна для прогулянок і відпочинку. Сам хутір дуже невеликий. Там лише дві вулиці, а більшість сусідів приїздить лише на вихідні. Саме така відокремленість і спокій подобаються родині найбільше.

Попри любов до сільського життя, Валентина час від часу відвідує Київ. Приблизно раз на кілька місяців вона приїжджає до батьків, проводить кілька днів у столиці, відвідує кав’ярні та просто змінює обстановку. Після цього повертається на Полтавщину, і такого ритму їй цілком вистачає.

Блогерка зазначає, що знайомі часто дивуються її вибору та запитують, чи не нудно жити в селі. Втім, сама Валентина переконана у протилежному. Вона вважає, що життя серед природи дає значно більше можливостей для активного дозвілля, ніж проживання у квартирі. У вільний час жінка може кататися на велосипеді, гуляти серед плавнів або просто проводити час на свіжому повітрі.

Наразі подружжя ще не переїхало до придбаного будинку. Причина полягає в тому, що споруда потребує значного оновлення. У будинку є електропостачання та газ, однак відсутнє водопостачання і санвузол. Крім того, будівля має старі вікна та зведена з дерева й глини, через що взимку погано утримує тепло.

У майбутньому Валентина та Дмитро планують збудувати на цій території новий будинок. Реалізацію цих планів вони пов’язують із завершенням війни. Подружжя також розглядає можливість створення невеликого господарства. Валентина хотіла б утримувати курей для отримання яєць, а також не виключає появи кози, адже ці тварини їй симпатичні.

Щодо старого будинку, то родина не поспішає його реконструювати. Для повноцінного утеплення довелося б демонтувати декоративні дерев’яні елементи та замінювати старі вікна. Однак Валентина не хоче цього робити, адже будівля має особливий зовнішній вигляд. Вона розповідає, що попередній власник власноруч створював різьблені дерев’яні прикраси для фасаду. Саме тому родині шкода втрачати оригінальний характер будинку. Наразі його вирішили залишити як простір для творчості та відпочинку.

Ведення блогу для неї залишається насамперед способом поділитися власним досвідом та емоціями. Жінка зазначає, що наразі не отримує стабільного заробітку від цієї діяльності, тому створює контент виключно через власне бажання. Вона помічає, що під час перебування в Києві їй значно складніше знаходити натхнення для спілкування з підписниками та створення нових матеріалів. Натомість після повернення на Полтавщину з’являється бажання знімати відео, ділитися спостереженнями та активно вести сторінки в соціальних мережах.

Окрім блогу, Валентина іноді співпрацює з брендами та створює для них відеоконтент. Також вона проводить фотосесії для жінок. Проте основну частину часу приділяє розвитку власного блогу та догляду за земельною ділянкою.

На запитання про страх перед переїздом і початком нового життя в селі блогерка відповідає, що таких переживань практично не було. У той період вона перебувала в пошуку нових професійних напрямів після звільнення з основної роботи. Валентина вивчала відеопродакшн, цікавилася сферою ІТ та загалом була відкритою до нових можливостей. Тому переїзд сприймався не як проблема, а як ще один етап змін. Додатковою перевагою стало те, що і вона, і чоловік працювали дистанційно, тому не були прив’язані до конкретного міста та не потребували пошуку нового місця роботи після переїзду.