Державна служба якості освіти України 19 квітня 2023 року презентувала результати дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році. Участь у дослідженні взяли директори, вчителі, учні, їхні батьки зі 150 шкіл з усіх областей України.

 «Пандемія, а тепер війна спричинили зміни в організації освітнього процесу. Дистанційне навчання, повітряні тривоги, відключення електроенергії, відсутність зв’язку - все це, безумовно, вплинуло на загальну середню освіту. Сьогодні ми бачимо, що війна призвела до втрат у результатах навчання учнів і, відповідно, - у якості освіти. Це дослідження нам допомогло виявити чинники цих втрат і виробити рекомендації щодо плану дій з боку держави, громади та безпосередньо школи, аби подолати ці втрати», – зазначив Руслан Гурак, Голова Державної служби якості освіти України.

Під час заходу відбулася панельна дискусія «Як забезпечити якість освітнього процесу?» за участю Міністра освіти і науки України Оксена Лісового, Директорки Українського центру оцінювання якості освіти Тетяни Вакуленко, Заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Колебошина за модерації керівниці сектору освіти проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), Міністерки освіти і науки України (2019-2020) Анни Новосад та ін. Спікерами виокремлено тенденції та проблеми, а також окреслено шляхи подолання викликів в освітньому процесі, освітніх втрат.

Освітні втрати під час війни зумовили, зокрема, обмежений доступ до освітнього процесу, матеріально-технічне забезпечення учасників освітнього процесу, недостатня гнучність в організації освітнього процесу, втрати в навчальному часі, зміни у контингенті учнів і педагогів, динаміка результатів навчання учнів через зміну форми здобуття освіти, зміни у психологічному стані учасників освітнього процесу тощо.

У результаті повномасштабної війни росії проти України близько 800 тисяч школярів змінили форму здобуття освіти з денної на дистанційну (з 17 669 учнів у 2021 році до 772 909 у 2022) та сімейну (домашню) (з 4 695 до 64 409 учнів відповідно). Найбільше ці зміни стосуються Сходу та Півдня країни, звідки близько 40 % та 30 % учнів відповідно були вимушені виїхати за кордон чи в інші регіони країни.

Дослідження показало, що компенсація втрати у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувається через надання учням навчальних матеріалів (презентація, відео, аналогічні навчальні заняття онлайн) та завдань для самостійного опрацювання. Рідше проводять групові та індивідуальні консультації, додаткові навчальні заняття. Водночас складно оцінити, як часто реалізовувалися вказані заходи, з огляду на те, що більшість вчителів скаржаться на брак умов та можливостей:

• відсутність електрики та інтернету;
• брак вільного часу в педагогів;
• різні часові пояси в учнів та вчителів;
• небажання в учнів та батьків виділяти додатковий час.

Втрати в освітньому процесі – зміна форми здобуття освіти, переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) – вплинули на результати навчання учнів.

За спостереженнями вчителів початкових класів, результати навчання учнів погіршилися з таких навчальних предметів, як українська мова, іноземна мова, математика, літературне читання, та не змінилися з таких навчальних предметів та курсів: мистецтво, дизайн і технології, фізкультура, інформатика, «Я досліджую світ».

У селах про погіршення результатів навчання учнів зазначає більше вчителів, ніж у містах: про зниження успішності здобувачів освіти з української мови у селах вказують 57 % педагогів, у містах – 44 %, з іноземної мови – 52 % та 47 % відповідно, з математики – 45 % та 40 %, з інформатики – 37 % та 25 %.

Водночас цьогоріч у містах збільшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів початкової школи погіршилися, винятком є математика, де більше вчителів стали вважати, що успішність учнів покращилася.

У селах навпаки цьогоріч дещо зменшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів початкової школи погіршилися. Винятком є оцінка результатів навчання з української мови – на 9 % більше педагогів у селах вважають, що цьогоріч результати учнів погіршилися.

Серед вчителів базової школи у містах переважає думка, що результати навчання учнів не змінилися, однак це не стосується таких навчальних предметів, як алгебра та геометрія, іноземна мова, українська мова, українська література, історія України, фізика.

У порівнянні з минулим роком, цьогоріч зросла кількість вчителів базової школи у містах, які вказують на погіршення результатів навчання своїх учнів з української літератури, алгебри та геометрії, зарубіжної літератури, іноземної мови, української мови.

У селах більше вчителів базової школи вважають, що результати навчання учнів погіршилися. Про зниження успішності з іноземної мови зазначають 64 % педагогів, з математики – 55 %, з української мови – 53 %, з хімії – 47 %, з української літератури – 43 %. Водночас щодо окремих предметів переважає думка, що успішність не змінилася: про результати учнів з фізики так вважають 48 % вчителів, зарубіжної літератури – 44 %, мистецтва – 41 %, біології – 42 %, основ здоров’я – 45 %.

Як і в початковій школі, цьогоріч зменшилася кількість вчителів базової школи у селах, які вказують на погіршення результатів навчання своїх учнів з математики – з 61 % у 2022 році до 55 % цьогоріч, фізики – 51 % та 42 % відповідно, історії України – 44 % та 38 % відповідно, української літератури – 53 % та 43 % відповідно, основ здоров’я – 38 % і 24 %.

Серед старшокласників переважає думка, що їхні результати навчання не змінилися. Різниці з урахуванням місця проживання не виявлено. У розрізі регіонів відмінностей також не зафіксовано, за винятком Заходу, де учні більш оптимістично оцінюють свої результати.

Результати анкетування вчителів та учнів показали деякі розбіжності в оцінці допомоги та підтримки для надолуження навчальних втрат. Найбільше учнів вказують, що отримували допомогу у вигляді додаткових завдань та навчальних матеріалів для самостійного опрацювання. Натомість вчителі насамперед зазначають про індивідуальні та групові консультації, додаткові заняття, які проводили для учнів.

З огляду на те, що дослідження вказує на зменшення кількості учнів, які володіють уміннями, необхідними для самостійного навчання – уміння планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання – надолуження навчальних втрат шляхом самостійного опрацювання навчального матеріалу може бути малоефективним для частини учнів.

Докладно ознайомитися з дослідженням можна за покликанням: https://cutt.ly/35e2uuo

Довідково:

Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році було проведене у грудні 2022 - січні 2023 року Державною службою якості освіти України за підтримки ініціативи «Збереження доступу до шкільної освіти», що впроваджується проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується кампанією Alinea International та фінансується Урядом Канади. Консультування щодо формування вибірки та відбору інструментів дослідження здійснювалося соціологічною агенцією Vox Populi.