8-місячний Іванко із Закарпаття народився з критичною вадою серця, через яку задихався вже з перших днів життя. Аби врятувати малюка, спеціалісти дитячої лікарні святого Миколая Першого медичного об’єднання Львова провели унікальне надскладне кардіохірургічне втручання.

Про те, що у сина вроджена вада серця, батьки дізналися лише на третю добу після його народження, коли малюк почав задихатися та стрімко синіти. Тоді хлопчика одразу забрали до реанімації і вже невдовзі терміново перевезли реанімобілем з Мукачівської лікарні до Львова.

У Львові фахівці лікарні святого Миколая поставили дитині точний діагноз: транспозиція магістральних судин, дефект міжшлуночкової перегородки та клапанний стеноз легеневої артерії. Простіше кажучи, анатомія серця Іванка була геть неправильною: все було не на своїх місцях, через що кров не могла нормально циркулювати та насичуватися киснем.

З такою важкою гіпоксією малюк довго би не прожив, однак для радикальної операції він був ще надто маленький і слабкий. Аби Іванко зміцнів і дожив до основного втручання з коригування вродженої вади, кардіохірурги встановили йому системно-легеневий шунт. Це дало змогу підвищити рівень насичення крові киснем та виграти час.

У 8-місячному віці Іванко повернувся до Львова для планового проведення основного втручання. Однак за день до операції у хлопчика виник гострий тромбоз шунта.

«Вже день доходив до кінця, коли мама покликала нас, бо дитині стало різко гірше. В цей момент малюк мав дуже виражений ціаноз — він стрімко синів та задихався. Дитину терміново перевели до реанімації, де анестезіологам вдалося стабілізувати стан, але стало зрозуміло, що чекати до ранку не можна. Хірургічну команду посеред ночі терміново викликали з дому», — розповіла кардіологиня Христина Качур.

Надскладне втручання, яке терміново треба було виконати Іванкові, називається Double Root Translocation (DRT). В Україні його виконує лише один спеціаліст — завідувач кардіохірургічного відділення лікарні святого Миколая Олександр Ячнік.

Суть втручання полягає у тому, щоб висікти обидва артеріальні клапани на спільній площадці та розвернути її на 180 градусів. Це дозволяє поставити клапан аорти на лівий шлуночок, а клапан легеневої артерії на правий — тобто так, як це і має бути. Водночас, аби створити правильний шлях для відтоку крові, потрібно було ще закрити дуже великий дефект між шлуночками, де бракувало близько 60% стінки.