Два дні у Луцьку та Олиці триватиме міжнародна науково- практична конференція «Олика в європейській історії: відтворення історико-архітектурної спадщини».

Майже сім десятків вчених, істориків, археологів, реставраторів, архітекторів, музейників, краєзнавців, мистецтвознавців, а також науковців з понад 20 університетів України, Білорусі та Польщі прибули на науковий форум. Із зазначеної тематики ними заявлено понад 50 доповідей, йдеться на сайті Волинської обласної ради.

Як модераторка першого пленарного засідання народна депутатка Ірина Констанкевич подякувала усім, хто стояв біля витоків проєкту реставрації Олицького палацу: голові облради Григорію Недопаду, облдержадміністрації, обласному краєзнавчому музею, Генеральному консульству Польщі у Луцьку, Волинському національному та Луцькому технічному університетам та Олицькій селищній раді.

«Це велика подія, вона ознаменовує новий етап у відродженні маєтку Радзівілів. Етап великої реставрації видатної історичної пам’ятки двох народів», – зазначила Ірина Констанкевич.

Це посередництвом відеозв’язку підтвердив і міністр культури переконаний Олександр Ткаченко: «Впевнений, за такої кількості експертів та небайдужих людей спільно знайдемо рішення, якою має бути відреставрована Олика. Цей замковий комплекс має величезний потенціал стати туристичним магнітом не тільки Волині, а й цілої України».

Учасників конференції також особисто привітав держсекретар міністерства освіти і науки Сергій Захарін. Він зазначив, що цей науковий форум не лише про історію, а й про міжнародну політику, міждержавні стосунки та про людське буття.

Народні депутати Вячеслав Рубльов та Ігор Гузь відзначили титанічну працю Ірини Констанкевич з просування проєкту відновлення Олики у парламенті та поза ним. Вони також наголосили, що нардепи від Волині ведуть системну роботу з відновлення історичних пам’яток краю, а також розвитку інфраструктури та внутрішнього туризму.

Віце-консул Павел Овад повідомив, що Польща з радістю сприйняла звістку про реставрації палацу Радзівілів, і що відродження Олики почалося ще у 2016 році з відновлення костелу Святої трійці, у який вкладено понад 5 мільйонів злотих. Він також зачитав звернення останнього живого нащадка родини Радзівілів, яка мешкала в Олицькому замку, Христини Радзівіл-Мілевської. Вона розповіла, що цей палац пов’язаний з історією її родини понад 500 років. Навіть з приходом Червоної армії її дідусь – останній ординатор Олики Януш Радзівіл не мав наміру покидати містечко, це було його місце на землі.

«І саме жителі Олики врятували йому життя, виступивши проти смертного вироку, який виніс йому НКВС. Ми ніколи цього не забудемо. Я розумію, що в силу віку та стану здоров’я, вже ніколи не побачу свого рідного дому, але я щаслива, що він не обернеться на руїну», – написала Радзівіл-Мілевська.

Ще один нащадок роду Мацей Радзівіл не зміг прибути на конференцію, але має намір ще до кінця року відвідати Луцьк та Олику. Поки ж він звернувся письмово: «Уся родина Радзівілів дуже рада рішенню влади відновити замок в Олиці. Ніхто з нас не має наміру повернути собі замок і майно. Але ми хочемо підтримати ваші зусилля щодо реконструкції замку. У нас більше немає великих активів, але ми будемо допомагати, наскільки зможемо. Олика – це важлива культурна спадщина вашої країни, Волині, але також важлива частина спадщини нашої родини. Протягом багатьох років ми співпрацюємо з музеями Литви, Білорусі та Польщі, які мають відношення до історії роду Радзівілів. Також ми хочемо співпрацювати з музеями Луцька та майбутнім музеєм в Олиці. Реконструкція замку та інших пам’яток в Олиці може стати символом нових польсько-українських відносин. Хоча ХХ століття принесло конфлікти між українцями та поляками, нас об’єднує набагато довша історія та багатовікова спадщина. Давайте разом піклуватися про цю спадщину та шукати в ній натхнення».

Про готовність співпраці над масштабним проєктом ревіталізації Олики заявили і ректори двох місцевих університетів Анатолій Цьось та Ірина Вахович. Вони пропонують кілька напрямків співпраці: допомога в історичних, культурних, фольклорних дослідженнях, участь викладачів та студентів у археологічних та архітектурних роботах, створенні туристичного бренду Олики та розробці туристичних маршрутів і локацій.

Після пленарного засідання свою роботу учасники конференції продовжили у панельних дискусіях, а також відвідали з екскурсією Олику.