За процесуального керівництва Шептицької окружної прокуратури 26-річну мешканку району засуджено до 5 років і 1 дня позбавлення волі. Її визнано винною у вчиненні грабежу в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 186, ст. 69, ч. 4 ст. 70 КК України).

Судом встановлено, що обвинувачена, перебуваючи в торговельному закладі, відкрито викрала продукти харчування та слабоалкогольні напої, після чого втекла з місця події.

Під час судового розгляду жінка перебувала на іспитовому строку за попереднім вироком. Тоді її було засуджено за кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.357 КК України.

За даними слідства, засуджена обікрала незрячого потерпілого – ветерана-військовослужбовця з інвалідністю І групи. Вона шахрайськи заволоділа його мобільним телефоном та банківською карткою, з якої зняла з понад 6000 грн.

Попри наданий шанс, обвинувачена не лише вчинила новий тяжкий злочин, але й систематично ухилялась від суду. Через неодноразові неявки її оголошено в розшук, а суд надав дозвіл на затримання з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вона неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за дрібні крадіжки.

Також на розгляді суду перебуває інше кримінальне провадження — за обвинуваченням жінки у вчиненні шахрайства (ч. 1 ст. 190 КК України). За даними слідства, шляхом обману вона заволоділа велосипедом потерпілого вартістю 5000 грн.

Поведінка жінки мала наслідки й поза межами кримінального процесу. За інформацією служби у справах дітей, у 2024 році вона лишила свою новонароджену дитину на бабусю. За заявою останньої дитину тимчасово влаштовано в прийомну сім’ю родичів — фактично до неї, оскільки саме бабуся здійснює догляд та утримання малолітньої. У зв’язку з цим орган опіки порушив питання щодо доцільності позбавлення обвинуваченої батьківських прав.

На даний час Львівська обласна прокуратура готує апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду. На думку прокурорів, Шептицький міський суд Львівської області при призначенні покарання за сукупністю вироків неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. Як наслідок, остаточне покарання визначено неправильно.