05.03.2021, 18:17

«Не забудьте пом’янути…»

Просив великий поет, коли був ще молодим. Зрештою, він  і не ввійшов у старість. Шевченкові, як і його поетичному первісткові -  тій юній   романтичній баладі «Причинна» -  зозуля  «…не лічить, чи довго жить».

Та жити вічно його  пророчим творам , які можемо цитувати щоденно  - відповідно до побутової чи політичної ситуації.  Цього, як і кожнорічного березня, продовжуємо  народну традицію, виплекану майже двома століттями, - вшановувати пам’ять Кобзаря.                                                    

«Жива душа поетова святая» -   поетична назва мистецького проєкту у Львівській національній філармонії до 207-ої річниці з дня народження Т.Шевченка. Його творять Академічний інструментальний ансамбль «Високий замок»(художній керівник – Андрій Яцків), дует «Бандурна розмова» у складі заслужених артистів України Тараса Лазуркевича  та Олега Созанського, солістки  Ольга Фенюк та Наталія Голубнича – у режисурі народного артиста України Григорія Шумейка. Прозвучать гімни людському голосу:

         Ну щоб, здавалося, слова…

        Слова та голос – більш нічого.

        А серце б’ється – ожива,

       Як їх почує! Знать, од Бога

       І голос  той,  і ті слова…

І зачарує слово, вбране в музику. На цей раз – українських композиторів М.Лисенка,Г.Гладкого, К.Стеценка,  В.Камінського та ін. Зауважимо, що мелодії самого М.Лисенка, основоположника української класичної музики, могли б становити не один, а кілька концертів: він написав майже 100 творів за поезіями Шевченка. Як і вся українська інтелігенція,  зачитувався «Кобзарем» із дитячих років. Коли був студентом   і  довідався, що труна з прахом  великого Шевченка у травні 1861 року наближається до Києва , разом із друзями зустрічав процесію і допомагав нести труну до церкви Різдва для прощання з Поетом. Оспівувати його творчість розпочав на першому курсі  Лейпцігської консерваторії у  1868 році. До друга написав: «…ревно працював над Шевченком». Захоплення глибиною його поезій тривало ціле життя. Клав на музику не лише інтимну лірику, а й громадянську з її гнівним закликом до боротьби проти всякої неправди. У  збірники «Музика до «Кобзаря» увійшло  56 романсів, 19 хорів, твори інших жанрів. Про них Ф.Колесса  сказав: « У «Музиці до «Кобзаря» підіймається Лисенко до такої висоти, що й Шевченко у своїх віршах».

Національний напрям  української музики , розпочатий Лисенком, продовжило багато композиторів  і серед них – Г.Гладкий, К.Стеценко. Багатство їх  мелодій вилилось у поезії Т.Шевченка. Зокрема,знаємо пісні Г.Гладкого «Зоре моя вечірняя», «Ой по горі ромен цвіте», «Утоптала стежечку» і особливо «Заповіт».

У концерті буде представлена  творчість  і сучасних композиторів,натхненних поезією Кобзаря. зокрема В.Камінського, лауреата Національної премії України імені Т.Шевченка.  У його  великому доробку,  крім великих музичних форм ( кантати  «Іван Підкова» та «Чигирине,Чигирине»,  музика до вистави «Згадайте, братія моя» у Національному театрі імені М.Заньковецької),  є хори  та пісні.

Концерт «Жива душа поетова святая» у Львівській національній філармонії закликає глядачів  відзначити Шевченківський день дружно і чисельно.  Гідно, як годиться « в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій».

Надія Труш, заслужений працівник культури України

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    У Повітряних силах пояснили, чому "шахеди" долітають аж до Львова

    Коментар

    Блоги

    Мирослав Дністрянський

    СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Й МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ Й СУПЕРЕЧНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

    Михайло Цимбалюк

    Бюрократи, що прикриваються євроінтеграцією

    Василь Чорний

    Псевдосоціологія від проросійських ресурсів: розбір і спростування фейку

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: