• Головна
  • Новини
  • «Не шкодую ні про що». Костянтин Жеваго про протистояння із Зеленським, «плівки Князєва» і майбутнє бізнес-імперії. Велике інтервʼю Forbes

22.05.2023, 10:18

«Не шкодую ні про що». Костянтин Жеваго про протистояння із Зеленським, «плівки Князєва» і майбутнє бізнес-імперії. Велике інтервʼю Forbes

Один із найбагатших українців Костянтин Жеваго ризикує втратити основні активи в Україні через конфлікт із чинною владою. Який вихід із глухого кута? Перше велике інтервʼю Жеваго після його від’їзду з України

У березні  49, виграв суд щодо екстрадиції до України, де на нього очікує кримінальне провадження про шахрайство в його колишньому банку «Фінанси та Кредит», який збанкрутував у 2015-му. Поки Жеваго залишається у Франції під підпискою про невиїзд, чи не кожен тиждень надходять погані новини з Батьківщини. 

Прізвище Жеваго фігурує у справі про високу корупцію у Верховному Суді (ВС) – НАБУ та САП підозрюють підприємця у спробі заплатити $2,7 млн голові ВС Всеволоду Князєву за «правильне» рішення у справі Полтавського ГЗК. Жеваго судиться за свій головний актив з російською групою VS Energy, яка не залишає спроб повернути 40,19% акцій комбінату, куплених Жеваго ще у 2002 році.

Раніше суд заарештував активи бізнесмена на 46 млрд грн та частки у трьох ГЗК. БЕБ розслідує заниження рентної плати на 10 млрд грн. АвтоКрАЗ націоналізували за нібито саботування замовлень для Міноборони, фармкомпанію «Артеріум» підозрюють у продовженні діяльності в РФ. Жеваго, який четвертий рік не може ступити на українську землю, звинувачує у своїх проблемах корумпованих чиновників і силовиків, які нібито отримали зелене світло на свої дії в Офісі президента.

У 2022 році мажоритарний власник гірничодобувної групи  і пʼятий номер списку найбагатших українського Forbes збіднів на $1 млрд. Яке майбутнє чекає на його бізнес-імперію? В інтервʼю підприємець розповів про протистояння із Володимиром Зеленським, угоду, яку йому пропонували в Офісі президента за закриття справи «Фінанси та Кредит», та як його активи переживають війну і пресинг опонентів. 

Forbes публікує скорочену і відредаговану для зрозумілості версію інтерв’ю. Forbes готовий надати можливість відповісти особам, згаданим в інтервʼю.

Про «плівки Князєва» і $2,7 млн за рішення щодо Полтавського ГЗК

Денис Кацило: Ви стали фігурантом справи про корупцію у Верховному Суді. Ваша пресслужба розповсюдила пресреліз, у якому заперечила звинувачення. Як ваше прізвище опинилося поруч із Князєвим у справі про хабар? 

Я жодного відношення не маю до цієї справи. Вважаю, що справа компанії  і моє імʼя зʼявилися там, тому що ми працювали з багатьма юристами – нас захищало пʼять чи шість юридичних компаній, і весь юридичний ринок України знав про цю справу й очікував на рішення. Тобто 100% вона дуже багато обговорювалася всюди.

Суть справи Полтавського ГЗК

12 вересня 2022 року Північний апеляційний господарський суд досить несподівано визнав недійсною купівлю у 2002-му гірничорудною компанією Ferrexpo Костянтина Жеваго 40,19% акцій Полтавського ГЗК і передав їх чотирьом компаніям, які належать колишнім акціонерам Полтавського ГЗК. 

20 років тому за контроль над цим ГЗК боролись Жеваго і VS Energy, серед її бенефіціарів тоді були російські бізнесмени та політики Олександр Бабаков, Євген Гінер та їхні партнери, разом вони сконцентрували 40,19% акцій ГЗК. Жеваго з партнерами зміг консолідувати на початку нульових понад 50% полтавського підприємства, операційний контроль був за ним. У 2002-му Жеваго домовився з росіянами про викуп їхньої частки за $27 млн. 

Д.К.: Як і від кого ви дізналися про справу Князєва?

З телевізора. Я почав отримувати повідомлення о першій годині ночі того дня, коли відбулося затримання Князєва. І десь орієнтовано за дві-три години після того, як відбулося затримання, почали зʼявлятися спекуляції в різних ЗМІ, у жовтій пресі. 

Зрозуміло, що таке могло статися щодо будь-якої людини. І це саівпадало в часі з однією з найбільших справ Верховного Суду, яка стосувалася пакету акцій 40%, який незаконно відібрали у Ferrexpo 20 років потому, як вона його придбала і який сьогодні коштує декілька сотень мільйонів доларів.

Чи мій голос на плівці? Допускаю, що це міг бути і я

Д.К.: Ви отримували звернення з боку правоохоронних органів?

Я не отримував жодного звернення. Не розумію свій статус у цій справі. Готую документи, щоб звернутися за наданням пояснень щодо свого статусу. Я готовий надати слідству будь-яку інформацію щодо цієї справи. Я хочу співпрацювати і довести, що жодного відношення ані я, ані наші юристи, ані компанія Ferrexpo до жодних незаконних дій щодо цієї справи або якихось інших справ не мали, не мають і не будуть мати. 

Д.К.: В опублікованих НАБУ плівках із записами розмов один співрозмовник з голосом, схожим на ваш, представлений як Акціонер. Щоб бути точним, ви стверджуєте, що Акціонер з плівок не ви і голос не ваш?

Ні, я не стверджую цього зараз. Я хочу почути ці плівки, тому що я їх почув з інтернету. Хочу, щоб їх подивилися мої юристи і була проведена експертиза. Ми як величезна компанія і я як підприємець, який має власність, промислові обʼєкти, інші компанії, співпрацюємо з багатьма юридичними компаніями. Цих українських компаній, мабуть, понад 20. Маючи великий бізнес, ми маємо десятки, якщо не сотні судових справ. Ця – одна з важливих, тому що стосувалася 40% пакету Полтавського ГЗК, який є одним із основних активів Ferrexpo. Безумовно, ця справа викликала в мене інтерес, і я цікавився її ходом у своїх юристів. Щонайменше кожні два тижні мені давали апдейт, що відбувається, які у нас шанси, чи ми виграємо/програємо тощо.

Саме по цій справі на нас працювало пʼять юридичних компаній. І з юристами цих юридичних компаній я, звичайно, спілкувався. Але спілкувався тільки за допомогою компʼютера – через електронну пошту, Google, Zoom або Microsoft Teams. І, безумовно, весь час, коли я підʼєднувався до таких розмов, там були присутні наші юристи, які організовували ці дзвінки. 

Тому сказати вам, чи це мій голос на плівці, чи не мій, я зараз не можу. Але допускаю, що це міг бути я, тому що я спілкувався принаймні з усіма цими пʼятьма компаніями протягом останнього щонайменше року. 

Д.К.: Окрім юрфірми «Ілляшев та Партнери», про які ще юрфірми йде мова? 

«Ілляшев та Партнери» вели компанію Ferrexpo, інша компанія вела Полтавський ГЗК, третя компанія вела торговця цінними паперами, ще одна компанія вела реєстратор. І я просто не можу вам зараз про них сказати, щоб не переплутати. 

Д.К.: У вас були контакти через посередників чи безпосередньо з кимось із суддів Верховного Суду? 

Відповідаю зі стовідсотковою навіть не ймовірністю, а гарантією. Я не знаю жодного суддю Верховного Суду. Із жодним суддею Верховного Суду я не зустрічався навіть випадково, починаючи з 2019 року. Чому 2019-го? До 2019 року я був народним депутатом і працював у Комітеті Верховної Ради з правових питань. І, безумовно, ми там розглядали кандидатів на різні щаблі суддівства, тому випадкові зустрічі могли бути. Але ці судді… я навіть не знаю, яка їхня доля, чи вони професійно зростали, чи стали суддями Верховного Суду, чи не стали. 

Д.К.: У справі фігурує неназваний керівник адвокатського обʼєднання, який виступав посередником між сторонами. За нашими даними, це керуючий партнер юрфірми «Горецький та Партнери» Олег Горецький. Вам про щось говорить це прізвище? 

Підтверджую, що «Горецький та Партнери» працювала для Полтавського і Єристівського ГЗК з 2019 року. Вона отримує гроші відповідно до контрактів, які укладала із цими ГЗК протягом останніх чотирьох-п’яти років. Вона щось вигравала, програвала, і навіть сьогодні ця компанія веде дві справи, які жодного відношення до цієї справи Верховного Суду не мають. Вона веде справи в Апеляційному суді міста Львова, а також у Київському чи Полтавському апеляційному суді.

Я не знаю, де саме, але мені доповіли наші юристи, що це дві справи. Я міг спілкуватися з ним так само, за допомогою компʼютера, за участі наших юристів. Я не маю телефона цієї людини, не маю її електронної адреси, ніколи з цією людиною сам на сам особисто не спілкувався. 

надано пресслужбою

У 2022 році виробництво Ferrexpo впало на 46%. Прибутки групи скоротилися на 50%, до $1,2 млрд. Показник EBITDA скоротився на 47%, до $765 млн. На фото – карʼєр Полтавського ГЗК Фото надано пресслужбою

Д.К.: Ви сказали, що знаєте замовників, можете їх назвати? 

Це російські власники, у яких ми придбали цей пакет акцій у 2002 році. Це Бабаков, Гінер, Воєводін. 100% до цього має відношення , тому що він є їхнім партнером у «Дніпроспецсталі» та в інших активах в Україні. Вони були партнерами в Нікопольському заводі феросплавів, разом із . Це ж відомо всьому ринку. Про це пише преса, про це йдеться в матеріалах справи ПриватБанку, яка розглядається в Лондоні. Ми розуміємо, що директори британських компаній, які намагалися відібрати цей пакет на 40% акцій (Полтавського ГЗК), є директорами багатьох кіпрських компаній і Коломойського, і Бабакова, і Воєводіна, і Гінера. Таких збігів просто так не буває. 

Д.К.: Чи очікуєте перегляду рішення у справі Полтавського ГЗК і VS Energy?

Зарано про це говорити, дочекаймося рішення суду щодо Князєва. По-друге, рішення приймалися палатою з 21 особи. І якщо сьогодні виявиться, що Князєв є хабарником, це одна людина. Як каже народна мудрість, навіть у родині трапляються виродки. Тому в цій ситуації, якщо з 21 судді один, два чи три виявилися хабарниками, не означає, що решта нечесні люди. Якщо не буде доведено, що там більшість людей була корумпована, скажімо, з 18 людей 12 або 15 отримали хабарі від Князєва, тоді, безумовно, рішення переглядатимуть. 

Екстрадиція 

Борис Давиденко: Ви четвертий рік не зʼявляєтеся в Україні. Де ви останнім часом живете, працюєте? 

Я працював і в Лондоні, і в Дубаї, нині перебуваю в Парижі. Насправді весь цей час я подорожував світом відповідно до бізнес- і політичних обставин, вимог або потреб. І знаєте, заяви різних силових інстанцій про те, що мене заявлено в розшук Інтерполом, проти мене якісь там ведуться різні справи – це все, даруйте, просто брехня. Якби я насправді був десь у списках Інтерполу, ну як би я подорожував усім світом, як би я прилітав з Нью-Йорка в Лондон, з Лондона в Дубай, з Дубая в Париж або Женеву, або Токіо?

Б.Д.: Чи повинні ви відмічатися в поліції Франції кілька разів на тиждень? 

Відповідно до процесу щодо моєї екстрадиції і апеляції, яку подала прокуратура України, я маю перебувати лише на території континентальної Франції. І, безумовно, маю відмічатися електронним чином – набагато рідше, ніж кілька разів на тиждень. 

Справа «Фінанси та Кредит» і Гонтарева

Б.Д.: Справа, з якої почалися ваші великі проблеми з державою – щодо виведення $113 млн з банку «Фінанси та Кредит». Який її процесуальний статус зараз? 

Справу зупинено, її не розглядають, і вона може в такому вигляді перебувати ще 50 років. Саме цим мене лякають слідчі й прокурори. Кажуть, що ладні її ніколи не закривати, аби я залишався в розшуку. А я їм казав: хлопці, ну де ж я в розшуку, я до вас звертався 15–17 разів, допитайте мене, будь ласка, дайте мені можливість альтернативи застави, я оплачу заставу і будемо розслідувати цю справу. Подамо її в суд або ви її закриваєте. Я хочу повернутися в країну якомога швидше – тоді й туди, де поважатимуть мої базові громадянські права відповідно до Конституції України. 

Я готовий зустрітися з вами (представниками українських правоохоронних органів) у будь-якій країні світу або провести відеоконференцію. Не треба робити такі справи, щоб показати мене в кайданках по телебаченню задля свого піару. 

Б.Д.: Слідчі кажуть, що справа не рухається через неможливість вас допитати. Вони вимагають допиту на території України. 

А що їм заважає допитати мене на території Швейцарії, Великої Британії чи Франції? Закон це дозволяє. Я не хочу, щоб повторився 2019 рік, коли корумповані політики покликали мене в Офіс президента і сказали: або ви сплачуєте таку суму грошей і ми це продаємо суспільству, що ми «розчохлили» олігарха, або ви не платите таку суму грошей, після чого їдете. Я тоді казав, що заплачу будь-яку суму, яку мені присудить Верховний Суд. Якщо я винен – буду платити. Якщо не винен – як поясню своїм акціонерам, партнерам, родині, що я повинен платити політичний хабар? 

Б.Д.: Ми чули про цю історію, мабуть, від ваших співрозмовників або дотичних до них з Офісу президента, що справді після перемоги Зеленського і «Слуги народу» на парламентських виборах із вами зустрічалися, де дійсно була розмова про те, що ви гасите заборгованість за збитки банку «Фінанси та Кредит». І що з вас знімуть усі обвинувачення. З вами не домовилися, бо ви не схотіли погашати всю цю суму, а також висунули умову, щоб ви були не одним великим бізнесменом, який іде на таку понятійну угоду з владою. Чи це справді так?

Питання щодо того, щоб я був не єдиним бізнесменом, узагалі не стояло. Йшлося про те, що всі власники банків заплатять доведені через суд гроші. 

А стосовно сум, які висувалися – вони були неспіврозмірні. Коли мені сказали, що ми маємо заплатити кредити суднобудівного заводу «Залів», розташованого в анексованому Криму, кредити Стахановського вагонобудівного заводу, який був уже в ОРЛО, я сказав, вибачте. Я чесний підприємець, який очікував захисту своєї власності з боку держави за податки, які сплачував. Так само, як ви очікуєте, що поліція захищатиме вашу машину, котра стоїть під будинком, або ваш сон, коли ви спите вночі. Коли держава не захистила, і в мене все це вкрали, порізали або анексували, ну скажіть, чому я повинен за ці активи сплачувати в державу? 

І ще, чому ці вимоги несправедливі. Державні банки, які втратили багато активів у Криму, ОРДЛО, отримали докапіталізацію від держави. А приватні банки, як казала , були «до лампочки» і нікого не турбували. При тому, що за Конституцією всі форми власності рівні. Це свідчить про те, що ані Гонтарева не компетентна, ані правління, яке вона привела. 

Я готовий заплатити все, що я винен, за законом. Суму має визначити суд

Б.Д.: Але ж була ваша публічна заява про готовність компенсувати з власної кишені збитки, що їх зазнала держава через «Фінанси та Кредит». Про яку справедливу суму йдеться? 

Справедлива сума має бути обрахована Національним банком України і Фондом гарантування вкладів. Треба рахувати. Тому що Нацбанк видавав кредити рефінансування під зобовʼязання і під тверді застави, які оцінював. Безумовно, ці застави здешевшали, бо війна в країні. Це є форс-мажор. Я готовий заплатити те, що винен за законом, але треба це довести в суді. 

Б.Д.: Я згоден, що крапку у справі «Фінансів та Кредиту» має поставити суд: чи були ви дотичні, чи ваш менеджмент…

Я просто хочу сказати, що рятував банк і вклав туди величезну купу грошей, один із небагатьох. І після цього Гонтарева його закрила. На догоду не фінансовим, а особистим обставинам. 

Б.Д.: Я хотів би повернутися до питання сум. Фонд гарантування вкладів каже, що загальні збитки держави – 15,5 млрд грн у справі банку «Фінанси та Кредит», а збитки з вини менеджменту (де вони підозрюють і власників) – 12,7 млрд грн. Наскільки ваша пропозиція близька до цієї суми? 

Не близька. Не можна перекладати провину держави на власників банку. Туди включається Стахановський вагонобудівний завод, який за реалізації $900 млн на рік випускав 9000 вагонів. Він мав EBITDA понад $100 млн. Там працювало 5600 людей. Так, мав кредити $170 млн, від різних банків, зокрема від «Фінанси та Кредит». Але це здорові метрики. Якщо борг до EBITDA був меншим, ніж два – це здорова ситуація.

Тепер держава каже, аби ми погасили все, що винні по Стахановському заводу і керченському заводу «Залів». Я кажу – ні. Якщо я втратив ці активи в Луганській області, бо ви мене не захистили, то ви є відповідальними за це. Саме держава з нашими Збройними силами мала захищати Крим та східні області, але виявилася неготовою. Якщо не згодні – ходімо до суду. Якщо суд скаже, що я повинен заплатити за Крим, Луганськ і Донецьк – я платитиму.

Богдан, Єрмак, Рябошапка. Про пропозиції з Офісу президента 

Б.Д.: У 2019 році у вас була серія розмов із наближеними до Офісу президента політиками… 

Безпосередньо із керівниками Офісу президента. Це люди, які цю ситуацію зробили, завели ці справи, видали мені підозру, котру без сміху читати неможливо. 

Б.Д.: Це було, коли Офіс президента очолював Андрій Богдан? 

Це було за часів політиків, які займалися політичною корупцією. Саме ці розмови я мав із Богданом, із Рябошапкою, який був ставлеником Богдана. Богдан йому телефонував і казав: зараз робіть йому карну справу, віддавайте йому підозру. Памʼятаю, як прокурор Рябошапка вийшов на трибуну і сказав, що Жеваго сидітиме в тюрмі. Не може так казати прокурор країни, допоки немає рішення суду – в нас є презумпція невинуватості. 

Б.Д.: Після 2019 року і зміни Богдана у вас були контакти з Офісом президента? 

Були контакти, але я бачив небажання людей, по-перше, йти за законом, а по-друге, просто доводити цю справу до суду. 

У намаганні VS Energy повернути акції Ferrexpo зацікавлений Коломойський. Держава щонайменше розглядала варіант подальшої націоналізації

Б.Д.: Що вам кажуть і особливо цікаво, хто з вами спілкується з влади? Як звучить пропозиція? 

Немає пропозиції від влади, взагалі немає. Тобто вони кажуть, що ми будемо вести ситуацію так, як ми ведемо, тому що вона дуже добре продається в телевізор, дуже добре продається піарно. Що ми заарештовуємо пана Жеваго у Франції, будемо екстрадіювати, робитимемо третє, пʼяте, десяте. Безумовно, я буду захищатися. 

Я за те, щоб якомога швидше ми все розслідували і або закрили справу, або передали її до суду. І повірте, щоб це зробити, потрібно бажання прокуратури, бажання ДБР. Я таке бажання маю. А вони – ні, вони отримують це бажання тільки з Офісу президента. 

Б.Д.: У нас є непідтверджена інформація, що після початку великої війни Офіс президента розмовляв з великим бізнесом і, зокрема, вам запропонували виділити допомогу армії в розмірі $60 млн. Ви не погодилися на ці умови і нібито цим ще більше загострили відносини з владою. 

Не було жодної розмови ні з ким з Офісу президента. Не було взагалі розмови ані про $30 млн, ані про $60 млн, ані про $100 млн. Як почалася війна, то всі мої підприємства сплатили податки наперед. Ferrexpo – 1 млрд грн передплати бюджету. Решта підприємств разом сплатили $10–12 млн. Загалом ми сплатили $55 млн передплати по податках. На громадянські, цивільні потреби ми ще надали більш як $50 млн. 

Відеоверсія інтерв’ю Костянтина Жеваго

Битва за головний актив 

Д.К.: Повернімося до сюжету, який публічно проявився у вересні 2022 року, повʼязаний із намаганням російської групи VS Energy повернути контроль над Полтавським ГЗК. Як ви це трактуєте, враховуючи, що угода датується початком нульових років? 

Як шахрайство. Вони отримали справедливу ціну за продані у 2002 році акції. Угодою були задоволені обидві сторони. Вже після того, як ми з ними розрахувалися, в три ГЗК Ferrexpo було вкладено $3,2 млрд. У Полтавський ГЗК найбільшу частину – десь $1,8 млрд. Я розумію, що є величезна спокуса отримати 40% від $1,8 млрд – це $800 млн.

Д.К.: Ідеться про компенсацію чи про повернення акцій? 

Спочатку йшлося про компенсацію. Вони приходили раз на два роки. Я відмовлявся спілкуватися, але вони намагалися знаходити мене через різних корумпованих політиків, партнерів або десь у Лондоні, Нью-Йорку. І весь час це було на порядку денному. 

Б.Д.: Костянтине, ситуація має максимально дивний вигляд. Підсанкційні російські бізнесмени, що не можуть наблизитися до України на відстань пострілу, подають на вас позов до українських судів. Тому, звичайно, у бізнес-спільноти виникають підозри, що, мабуть, за цим хтось стоїть. Є дві версії. Перша (про яку ви говорили) – є зацікавленість від Ігоря Коломойського, у якого це не перше намагання заволодіти Ferrexpo. Друга – після повернення російськими бенефіціарами 40% Полтавського ГЗК цю частку буде націоналізовано, і держава таким чином здобуде контроль над однією з найбільших гірничодобувних компаній України. Яка з цих версій ближча до реальності? 

Ми не знаємо, яка версія є правдивою. Те, що зацікавлений у цьому Коломойський, це 100%. Ті компанії, які були колись за російськими підсанкційними особами, мають спільний менеджмент із багатьма компаніями Коломойського. Це просто так не буває. Не буває, що на Кіпрі, де є мільйони компаній, чомусь одні й ті самі юристи були виконавчими особами і в цих компаніях, які судяться зі мною, і в компаніях, яким належить частина «Укрнафти» або інші компанії, стосунок до яких має пан Коломойський. 

Я не виключаю, що і держава через Офіс президента могла розвідати можливість щонайменше націоналізувати цей пакет акцій, якщо він дістанеться росіянам. 

Д.К.: Із вами обговорювали можливу націоналізацію? 

Ні. Розмови треба вести тоді, коли буде предмет цієї розмови. 

Д.К.: У вас є план порятунку Ferrexpo від зазіхань української влади? 

У мене немає такого плану, тому що Ferrexpo не треба рятувати. Ferrexpo – публічна компанія, яка котирується на основному майданчику Лондонської фондової біржі, яка має в капіталі найбільших у світі акціонерів, таких як BlackRock та JP Morgan Asset Management. Акціонери, котрі разом зі мною вклали в компанію $3,2 млрд, мають право себе захистити самі.  

Як працює Ferrexpo

Б.Д.: У Ferrexpo є 10-мільярдний спір із податковою, в межах якого рахунки Полтавського ГЗК заморожені з початку року. Як працює ГЗК із замороженими рахунками? 

10 млрд грн плавно перейшли в 2 млрд грн. Ця справа так само піарна – відосик треба продати. Жодного сенсу в цих звинуваченнях немає. Ця справа не витримає жодного суду. Маємо всі експертизи, що все це просто суцільна брехня.

Б.Д.: Справді, ця справа викликає чимало питань, тому що схожа фабула була у справи податкової проти АМКР, і там податкова програла у Верховному Суді. Але є арештовані рахунки, і нещодавно у вас звільнився багаторічний генеральний директор. На скільки від максимальних потужностей наразі працює Полтавський ГЗК? 

Генеральний директор звільнився після того, як пропрацював у компанії девʼять років. Це дуже проста ситуація для всіх західних фахівців: вони працюють циклами по 5–10 років, після чого змінюють місце роботи. Безумовно, війна внесла свої корективи. Бо людина сама розуміє, що в умовах війни не може на 100% реалізовувати власний професіоналізм. І коли людина не може просто заїхати в країну, тому що уряд її країни, Австралії, просто рекомендує всім австралійцям не перебувати на території України. 

Щодо завантаженості – компанія працює на стільки, на скільки може логістично вивозити свою продукцію до ринків і на скільки може мати електрику для виробництва. Коли не було електрики, компанія не працювала, вона зупинялася і в листопаді – на початку грудня, відвантажуючи продукцію зі складів. Компанія просто мала обігові кошти, щоб виробити продукцію і забезпечувати контракти. По-друге, логістика із закритими портами не дозволяє працювати більш ніж на 30–40% – споживання в Європі обмежено, а доправлення її до будь-якого закордонного порту дуже дороге і робить продукцію неконкурентоспроможною. 

Б.Д.: Ваша частка у Ferrexpo зменшилася з 50,3% до 49,5%. Із чим це повʼязано? 

Жодні акції не випускалися, жодні акції не продавалися. Це повʼязано з тим, що потрібно було поповнити траст робітників додатковими treasure shares (казначейські акції), оскільки було вичерпано акції, які туди були покладені в 2007 році. Пройшло перерахування, і відповідним чином моя частка знизилася до 49,5% акцій. Це планова ситуація, яку ми намагалися зробити ще в 2017 році. Насправді рішення прийнято за рекомендацією британського регулятора FCA (Financial Conduct Authority), який вимагає, щоб компанія виконувала регуляції, притаманні для британського ринку. 

«Не шкодую ні про що». Костянтин Жеваго про протистояння із Зеленським, «плівки Князєва» і майбутнє бізнес-імперії. Велике інтервʼю Forbes /Фото 1

Націоналізація «АвтоКрАЗу»

Б.Д.: Наприкінці минулого року націоналізували «АвтоКрАЗ». Що ви плануєте робити? Ви оскаржуєте це рішення? 

Безумовно. Я «АвтоКрАЗом» дуже пишаюся. Подивіться на фон за моєю спиною. Це ракетний комплекс «Нептун», який стоїть на шасі КрАЗу. Оці ракети героїчно і символічно потопили крейсер «Москва». Розробка шасі для «Нептуна», побудованого спільно з КБ «Луч», коштувала мені як акціонеру кількох десятків мільйонів гривень. Якби держава хотіла насправді розвивати підприємство, вона б замовляла ці комплекси. Але як свого часу корумпована влада Порошенка купувала МАЗи в українську армію замість того, щоб купувати КрАЗи, таким самим чином ця влада замість того, щоб купувати КрАЗи, весь попередній рік купувала вантажівки «Татра». 

«Не шкодую ні про що». Костянтин Жеваго про протистояння із Зеленським, «плівки Князєва» і майбутнє бізнес-імперії. Велике інтервʼю Forbes /Фото 2

Костянтин Жеваго. Скріншот з інтервʼю Forbes Ukraine. Травень 2023-го

Б.Д.: каже, що причиною націоналізації є саме затягування і невиконання державного замовлення у 2022 році. 

Це брехня. Вони не хотіли нам сплачувати за машини, які вже були зібрані. Відмовлялися сплачувати курсову різницю після того, як курс зріс до 36 грн/$, а контракти укладали за курсом 28 грн/$. Ми сказали: «Будь ласка, по-чесному компенсуйте нам вартість, тому що багато компонентів ми купуємо за долари». Замість цього купували «Татри», які дорожчі в чотири рази – і за долари та євро, а не за українську гривню.

Ми ладні були надати гарантії (виконання держзамовлення. – Forbes), але на умовах передплат. Готові покласти долари на рахунки будь-якого державного банку і надати гарантію на всю суму передплати, що ви ці гроші отримаєте, якщо ми не поставимо автомобілі. Натомість нам пропонують контракти без передплати, а потім не платять рік, два, три… Змінюється курс, маємо суди, карні справи. 

2022 року Збройні сили не придбали в нас жодного автомобіля. Перед тим придбали п’ять автівок без передплати. Ще п’ять відмовилися купувати і продали їх зі збитками для підприємства вже після націоналізації в січні 2023-го. Після націоналізації, в листопаді, до березня заробітна плата не сплачувалася, бо не було жодного замовлення. Держава нам відмовлялася платити 4,5 млн грн за автомобіль, сьогодні ж для себе уклала із «КрАЗом» контракт на ті самі автомобілі вже по 5,6 млн грн за авто. 

Б.Д.: Що ви збираєтеся робити, який ваш план боротьби за цей актив? 

Діяти в межах чинного законодавства. 

Б.Д.: Судових позовів нема?

Процедура дозволяє йти з позовом одразу до Верховного Суду. Готуємо. Діятимемо в межах законодавства і сподіваємося на розум керівників держави, які все ж таки подивляться і скажуть, що коли люди готові давати продукцію під гарантію, то краще нехай вони роблять. 

«Артеріум» і «Росава». Про справи в інших бізнесах  

Б.Д.: У вас немає таких проблем в «Артеріумі», як у попередніх активах. Як почувається ваш фармацевтичний бізнес? 

Головне завдання на 2023 рік – не впасти відносно 2022-го. Тому що ринок дуже скоротився. Про розвиток і додаткові інвестиції будемо говорити в мирний час. 

Д.К.: «Артеріум» підозрюють у колабораційній діяльності, роботі у РФ. Компанія заявляла, що повністю вийшла з російського ринку. Як пояснюєте цю справу? 

Це також піар. Ще на початку війни всі поставки було закрито, контракти розірвано. Немає жодної співпраці з жодними ринками, які є агресорами або агресивно налаштованими щодо України. І бути її не може. 

Мій син, який закінчив університет у США і має економічно-медійний фах, розуміє, як зробити телеканал привабливим з погляду збільшення вартості бізнесу.

Д.К.: «Росава» і Білоцерківська ТЕЦ – чи плануєте боротися за ці активи? 

Безумовно, ми там великі акціонери, великі кредитори. 

Д.К.: Маєте вплив на операційну діяльність? 

Маємо, але не такий вплив, як мали до того часу, як почалася війна. 

Д.К.: Тобто менеджмент там зараз ваш? 

Менеджмент змішаний. Там є кредитори, які придбали кредиторську заборгованість від Фонду гарантування вкладів. Тобто борг є, і треба щось із ним робити. Врешті-решт, якось розберемося, і далі, сподіваюся, буде розвиватися. 

Про відповідь Зеленському на заклик повернутися в Україну і позов у ЄСПЛ

Д.К.: На початку 2020 року Володимир Зеленський, який відвідував виробництво КрАЗів у Кременчуці, просить вас повернутися в Україну, аби розвʼязати ваші проблеми. Можливо, варто було прислухатися?

Це був дуже гарний відосик, але хочу сказати, що я ні про що не шкодую. Я повернувся і до нього, і до , але, на жаль, ніхто з них зі мною розмовляти не схотів. Я сам особисто телефонував на ті номери, які мені надали, мої секретарі зверталися 5–10 разів, але безрезультатно. 

Д.К.: А що потрібно було, щоб ви приїхали тоді в Україну? 

Тиждень часу. Мені треба було вирішити проблеми зі здоровʼям. Я весь час проводжу якісь обстеження, тому що морально-психологічна ситуація важка. Важка з погляду війни, важка з погляду того, як працюють бізнеси, що мене переслідують з політичних мотивів. Я готовий приїхати протягом тижня. Я закінчу завтра всі свої медичні справи, мені 100% буде набагато краще морально-психологічно, коли я зрозумію, що влада хоче робити все по-чесному і відповідно до закону. Для нас головне зараз – це перемогти (у війні з Росією). Але для цього потрібно, аби влада почала поважати громадянські права – мої і багатьох людей у нашій країні. Я маю статистику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ): зі 197 справ, розглянутих у 2022 році, 194 не на користь України. І це багато про що каже. 

Б.Д.: А у вас є позов до ЄСПЛ? 

Мої юристи його подали. Ми впевнені, що отримаємо позитивну відповідь, бо величезна кількість порушень у діях ДБР, прокуратури проти мене. 

Б.Д.: У справі банку «Фінанси та Кредит»? 

Так. 

Футбол і медіабізнес

Б.Д.: Як довго плануєте фінансувати футбольну команду «Ворскла»?

Я підтримую клуб з 2004 року. І, безумовно, будемо це робити разом зі спонсорами і в цей складний час. 

Д.К.: Який наразі річний бюджет «Ворскли»? Навіщо вам футбольний клуб у країні, де спорт ніколи не був бізнесом? 

Це не прибутковий бізнес і ніколи ним не був. Це інвестиції в майбутнє, в розвиток спорту. Я впевнений, що коли ми станемо частиною Європейського Союзу, ситуація в спорті буде така сама, як у Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині. Тобто футбол стане прибутковим бізнесом. Щодо цифр, я не хотів би їх зараз називати. Певна річ, бюджети зменшилися порівняно із довоєнними часами. 

Д.К.: Бюджет менший, ніж $10 млн? 

Так. Але цього достатньо, щоб команда брала участь у всіх змаганнях і доводила своїми результатами амбіції займати найвищі сходинки в турнірній таблиці. 

Б.Д.: Ваш син Іван – великий акціонер телеканалу «Еспресо». Коштом чого фінансується канал? 

Дійсно, мій син, який закінчив університет у США і має економічно-медійний фах, розуміє, як зробити телеканал привабливим з погляду збільшення вартості бізнесу. Це була його пропозиція, його рішення інвестувати в канал, бо він бачить великі можливості у збільшенні вартості капіталу, вкладеного в медійний бізнес. Саме після того, як Україна стане частиною європейської спільноти. 

Тому що всі наші східноєвропейські партнери – Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина – мають прибутковий медійний бізнес, який коштує досить дорого. І ці медійні бізнеси є цікавими для великих корпорацій. Такі корпорації, як News Corp., зацікавлені у придбанні каналів на східноєвропейських ринках. Мій син і я впевнені, що вони будуть зацікавлені і в якісних українських каналах. 

Д.К.: У Івана є формальна чи неформальна посада на телеканалі? 

У Івана, як і у мене, немає жодної посади, як і у будь-яких інших членів моєї родини немає будь-якої офіційної посади на каналі. Він є власником більшої частини каналу «Еспресо», і в цьому полягає його роль – стратегічно визначає напрям розвитку. 

Б.Д.: З вашої відповіді зрозумів, що стратегія – вирощувати капіталізацію компанії для майбутньої угоди. А операційно канал дотаційний?

Операційно канал збитковий, як і всі канали в Україні. Все це праця на майбутнє. Щось покривається рекламою, але цього недостатньо. 

Б.Д.: Який розмір цих дотацій? 

Є рекламодавці, які рекламою покривають бюджет телеканалу. Але ми розуміємо, що ці рекламні виплати, яким ми або чимось допомагаємо, або просимо: будь ласка, допоможіть нам як каналу зробити таку рекламу, бо це дасть можливість каналу виживати. Ці рекламодавці зазнають збитків, але вони розуміють, що ці гроші вони повернуть або разом із групою, або коли закінчиться війна. Ми навіть розглядали можливість, коли мине час, передати частину в каналі провайдерам реклами. 

Б.Д.: Ми порахували що ви маєте великий запас ліквідності – за нашими розрахунками, приблизно $600 млн. Чи дивитеся на нові бізнес-можливості? Де і на які сектори? 

Деякі підприємства групи мають найбільші кредитні рейтинги в Україні. Тому що з 2014 року і до 2021-го ми погасили всі борги. Звісно, ми накопичували ліквідність. Маємо достатню ліквідність, аби підтримувати ситуацію воєнного стану для підприємств. Не можемо інвестувати, тому що акціонери і директори просять цього не робити. Ніхто не розуміє, як поводитиметься ворог, як буде застосовуватися мобілізація в армію, що відбуватиметься з тактичною ядерною зброєю. Наша головна ціль і завдання – виграти війну на умовах України і після цього інвестувати. 

Що стосується інвестування в будь-які інші бізнеси, в будь-яких інших країнах, протягом воєнного часу я на це не дивлюсь і не розглядаю таку ситуацію. Я хочу мати 100% розуміння, що відбувається в країні, як виглядатиме перемога і мир з агресором РФ, і тільки після цього будемо приймати будь-які рішення. 

Про Порошенка, «Роттердам+», яхту «Z» і майбутнє

Б.Д.: У 2023 році в Україні залишились олігархи в класичному визначенні? І хто це? 

Ті люди, які сьогодні використовують державу у своїх корисливих бізнес-інтересах. Дякувати богу, у нас є громадянське суспільство, є вільні, незалежні медіа. І вони багато чого показують. Якщо хтось отримує гроші завдяки або «Роттердам+», як це було за Порошенка, або «Центренерго» завдяки цій владі, або «Великому будівництву», яке в народі називають «великим крадівництвом» – це все є олігархія. І ми будемо і повинні з цим боротися. Тому що я весь час боровся з цим «Роттердам+» – усі мої підприємства переплачували на рік $100 млн через цю формулу. І ми боролися за своє, бо я повинен захищати своїх людей, підприємства, свої інвестиції, робочі місця, доходи наших співробітників та податки до бюджетів.

Через «Роттердам+» мої бізнеси переплачували $100 млн на рік

Б.Д.: Питання стосується вашої яхти «Z». Зрозуміло, що це перша літера вашого прізвища, але в контексті війни це сприймається неоднозначно. Чому ви її не перейменували? 

Знаєте, була гарна така фраза в мультфільмі про капітана Врунгеля: як ви яхту назвете, так вона й попливе. У них була «Победа», а після того, як впали дві букви, залишилася «Беда». Будучи забобонною людиною, я цього не робитиму. Бо свого часу я будував цю лодку, вкладав туди душу, гроші і дав їй назву своєї родини, яка стосується не лише мене, а й моїх батьків, усіх моїх поколінь, моїх дітей зокрема.

Так випадково сталося, що Путін зі своїми військовими нелюдами, які чинили агресію проти України, намалювали букву «Z» на військовій техніці. Могли також намалювати і «О», і «W», і решту всього. Але це не означає, що я повинен перейменовувати все, що я маю з цією літерою, зокрема і моє прізвище. Прізвища Зеленського і Залужного також починаються з літери «Z». Це не означає, що вони повинні змінювати прізвища і ставати якимись іншими людьми. 

«Не шкодую ні про що». Костянтин Жеваго про протистояння із Зеленським, «плівки Князєва» і майбутнє бізнес-імперії. Велике інтервʼю Forbes /Фото 3

65-метрову яхту «Z» вартістю $70 млн на замовлення Жеваго збудувала компанія Amels у 2014 році. Фото Forbes

Д.К.: Ви сказали, що ні про що не жалкуєте. Що б ви зробили інакше у 2014–2022 роках? 

Щоразу, приймаючи будь-які рішення, я вважав на той час, що це найкраще рішення. Я не шкодую ні про що, я все робив і зробив правильно. Єдине, в чому себе, може, корю або критикую, що, мабуть, не треба було йти в зарубу з керівництвом НБУ в 2015 році й намагатися змінити їх думку.

Б.Д.: Винос на обкладинці Forbes 2011 року із вашим зображенням звучав так: «Костянтин Жеваго став мільярдером у 33 роки. Чи встоїть він перед ударами долі?». Як би ви відповіли на це запитання зараз? 

Собаки брешуть, а караван іде. Якщо ти робиш у житті все правильно, робиш все за законом, по-чесному, то успіх 100% прийде і нікуди не дінеться. З 2011 року і до сьогодні сталося те, що сталося, і я перебуваю там, де перебуваю. Подивимося, що буде у наступні 10 років.

Обговорення

Завантаження плагіну facebook...

ТОП

ФОТО

Відео

У Повітряних силах пояснили, чому "шахеди" долітають аж до Львова

Коментар

Блоги

Михайло Цимбалюк

Уряд генерування проблем 

Василь Чорний

Дунаєвецька тергромада в умовах воєнного стану

Василь Чорний

Хмельницька тергромада в умовах воєнного стану

Підпишіться на WestNews.info у Facebook: