Трохи більше половини (53%) економічно активних громадян України, відповідаючи на запитання про те, які зміни відбувалися в режимі їх роботи під час пандемії коронавірусу, вказали на відсутність будь-яких змін («працював (працювала) як раніше»).

Робота і зайнятість в умовах пандемії COVID-19 (травень 2021р.)

Про це свідчать дані дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 26 травня цього року.

14% економічно активних громадян повністю або частково перейшли на дистанційну роботу з повним збереженням заробітної плати, 7% — повністю або частково перейшли на дистанційну роботу з частковим збереженням заробітної плати, 6% — пішли у частково оплачувану відпустку, 2% — пішли у повністю оплачувану тривалу відпустку, 9% — пішли у неоплачувану відпустку, 4% — від час пандемії втратили роботу.

Працівники державного і приватного секторів економіки приблизно однаково часто відповідають, що не відчули змін у режимі їхньої роботи (відповідно 52,5% і 56%). Проте, працівники державного сектору помітно частіше, ніж приватного, відповідають, що повністю або частково перейшли на дистанційну роботу з повним збереженням заробітної плати (відповідно 26% і 10%), працівники ж приватного сектору частіше, ніж державного, відповідають, що пішли у неоплачувану відпустку (відповідно 11% і 5%) та що вони втратили роботу (відповідно 4% і 0,3%).

Насамперед в умовах пандемії постраждали ті, хто працював на тимчасовій основі — серед них лише 36% вказали, що в їх роботі нічого не змінилося (тоді як серед тих, хто працює на постійній основі — 58,5%), вказали, що пішли в неоплачувану відпустку — відповідно 20% і 7%, втратили роботу — відповідно 17% і 0,6%. Серед тимчасово зайнятих лише 2% вказали, що повністю або частково перейшли на дистанційну роботу з повним збереженням заробітної плати, тоді як серед постійно зайнятих — 17%. Слід також зазначити, що частка тимчасово зайнятих у приватному секторі значно вища, ніж у державному (відповідно 17% і 2%).

Відповідаючи на запитання, як змінилася їхня зарплата під час пандемії коронавірусу, 54% представників економічно активного населення зазначили, що вона не змінилася, 37% — що вона зменшалася, а 3% — що вона зросла. На зменшення зарплати частіше вказують працівники приватного сектору, ніж державного (відповідно 40% і 26%), зазначають, що вона не змінилася — відповідно 52% і 67%, що вона зросла — відповідно 3% і 4%.

Про зменшення зарплати говорять 61% тих, хто працює на тимчасовій основі, і приблизно удвічі менше (31%) тих, хто працює на постійній основі (відповідно 31% і 62% заявили, що їхня зарплата не змінилася, відповідно 0,7% і 3% — що вона стала більшою).

14% представників економічно активного населення заявили, що хочуть працювати дистанційно (негативно до дистанційної роботи поставилися 73% економічно активних респондентів, ще 12% не визначилися). Найчастіше до дистанційної роботи позитивно ставляться ті, хто, під час пандемії коронавірусу перейшов на дистанційну роботу з повним збереженням заробітної плати (29,5%), хоча більшість з-поміж них (56%) не хочуть працювати дистанційно. Серед тих, хто відповідає, що перейшов на дистанційну роботу з частковим збереженням заробітної плати — відповідно 22% і 69%, серед тих, хто під час пандемії пішов в повністю оплачувану тривалу відпустку — відповідно 17% і 79%, пішов у частково оплачувану відпустку — відповідно 13% і 75%, пішов у неоплачувану відпустку — відповідно 12% і 70,5%, втратив роботу — відповідно 11% і 60%, серед тих, хто не відчув жодних змін і працює, як і раніше — відповідно 10% і 80%.

Ставлення до дистанційної роботи статистично значуще не відрізняється серед працівників державного сектору (відповідно 14% і 76%) і приватного сектору (відповідно 15% і 74%), так само як і серед тих, хто працює на постійній основі (відповідно 14% і 75%) та тих, хто працює на тимчасові основі (відповідно 12,5% і 76,5%).

Довідка.

Метод дослідження - інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2017 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Дослідження проводилося за фінансової підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за свободу» в Україні.