а 2020 рік МОН профінансує наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму — 100 млн грн. Це буде 199 робіт — 152 перехідні з минулих років та 47 нових. Їхній перелік затвердила відповідна Конкурсна комісія сьогодні, 22 листопада 2019 року, в приміщенні МОН.

На перехідні роботи піде 70 млн гривень, а на нові — 30, повідомили в пресслужбі МОН.

"2016 року МОН починав цей конкурс — саме для молодих вчених — з бюджетом 12 млн гривень і фінансуванням 79 робіт. Поступово ця сума зростала, але на наступний рік ми змогли закласти рекордний бюджет конкурсу — 100 млн гривень. За ці кошти ми підтримаємо майже 200 проєктів молодих науковців. Тобто зростає не тільки кількість профінансованих робіт, а й бюджет кожного обраного проєкту", – повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад, голова Конкурсної комісії.

Цього року молоді вчені подали на конкурс до МОН 316 проєктів. Їхню експертизу проводила спеціальна Експертна рада, куди, зокрема, входять і самі молоді науковці. У раді працювало 11 секцій — за напрямами конкурсу.

Оцінювання кожного проєкту проводили 5 експертів. Загальна кількість балів рахувалася як середнє арифметичне оцінок від 3-х експертів, у діапазоні між найнижчою та найвищою. Тобто найвища та найнижча оцінки не враховувалися. Це дозволило забезпечити більш якісну та об’єктивну експертизу.

"За результатами експертизи ми побачили досить позитивну тенденцію. Так, 2016 року МОН отримало 439 проєктів від молодих вчених. З них високого рівня були 32 роботи, а низького — 48. Зараз же з 316 проєктів уже 78 були високого рівня, а 14 — низького. Тобто молоді вчені сприйняли цей формат і зрозуміли, що роботи низької якості не мають шансів одержати підтримку. Конкурс об'єднує тих, хто хоче робити справді якісну науку, і підтримує кращих", — розповів перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович, який очолює Експертну раду.

Фінансування нових відібраних проєктів почнеться з 2020 року. Найбільше нових робіт відібрані за напрямами:

• нові технології виробництва матеріалів, їх оброблення, з'єднання, контролю якості; матеріалознавство; наноматеріали та нанотехнології (9);
• нові технології екологічно чистого виробництва та будівництва, охорони навколишнього природного середовища, видобутку та переробки корисних копалин; хімічні процеси та речовини в екології; раціональне природокористування (7);
• економічні перетворення; демографічні зміни та благополуччя суспільства (7).

Нагадуємо, що цього року в українських вишах створять ще 7 центрів колективного користування науковим обладнанням, щоб розширити доступ українських вчених до сучасної наукової інфраструктури.