У батьків на Закарпатті є запит, щоб їхні діти володіли вільно і угорською, і українською мовами. Натомість є проблема з вчителями.

Про це на форумі Re: Open Zakarpattia розповіла ексміністерка освіти і науки України Лілія Гриневич, - пише Суспільне.

За її словами, вчителю, який викладає угорською треба теж володіти українською.

"Для нас зараз виклик, власне, підготувати оцих білінгвальних вчителів. Наприклад, Ужгородський національний університет, міг би мати такі програми, де вони готують вчителів із різних предметів, що можуть викладати і угорською, і українською мовами", — розповіла ексміністерка.

"Прийняття закону "Про освіту" загострило питання, яким чином навчаються діти з національних меншин. А ми знаємо, що на Закарпатті зосереджено багато шкіл, які навчають мовами нацменшин. І тому мені довелося часто приїжджати і спілкуватися безпосередньо в школах, яким чином ми можемо змінити ситуацію на краще", — каже Лілія Гриневич.

За її словами, закон "Про освіту" запропонував іншу модель навчання. "Ясно, що все нове отримує супротив. І це були складні й дипломатичні переговори, і Венеційська комісія розглядала статтю мовного закону. Але зараз ми на тому етапі коли, по-перше, дослідження вже показують, що зросла кількість представників угорської спільноти, які вважають, що середню освіту варто здобувати державною мовою і мовою меншини. Тому модель білінгвальна, коли є баланс навчання й українською мовою і угорською мовою – може бути надзвичайно перспективна модель, яка дасть цим дітям, цим випускникам нові можливості й шанси".

"Коли дві третини випускників не можуть навіть подолати поріг із української склав /не склав і не отримують доступ до вищої освіти, а окрім того – це свідчення, що вони не володіють державною мовою – це означає, що держава Україна не подбала про їхні шанси на успіх. На успіх у цій країні. Це ніщо інше, як виштовхування їх із цієї країни", — сказала Лілія Гриневич.

"Україна не могла би бути Україною без Закарпаття. Тому що тут уся ця багатоманітність, цей сплав культур народжує нову якість. Дуже важливо, щоб ми не йшли шляхом відосібненості й замкненості від різних національних громад. При цьому ми можемо творити нову якість у співпраці, починаючи від цікавих нових культурних продуктів до бізнес-рішень", — підсумувала ексміністерка.