У селі Звенигород Пустомитівського району Львівської області постане історико-культурного заповідник «Древній Звенигород» як комунальний заклад.

10 червня відбулося засідання постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, туризму, духовного відродження та засобів масової інформації Львівської обласної ради. Члени комісії підтримали ініціативу створення у селі Звенигород Пустомитівського району історико-культурного заповідника «Древній Звенигород» як комунального закладу.

Як відомо, Древній Звенигород – перший в Україні історико-культурний парк на території пам’ятки археології. Проект облаштування історико-культурного парку на території пам’ятки археології Літописного міста Звенигород переміг у конкурсі ініціатив регіонального розвитку Мінрегіонбуду.

Більше про Древній Звенигород – ТУТ.

Окрім того, депутати надали дозвіл на використання фільмофондів, які передані КЗК ЛОР КМЦ «Львівський палац мистецтв», в різних кіномистецьких заходах, виставках тощо.

Також комісія опрацювала низку звернень, що надійшли на її розгляд.

Довідка за Вікіпедією.

Звенигород  - село Пустомитівського району Львівської області . У середньовічній Русі - укріплене місто і важливий стратегічний пункт. Перша згадка - в Лаврентіївському літописі під 1086 роком: «У літо 6594. <...> І Переседов мало дні, иде Звенигорода» .

Деякі дослідники вважають, що поселення тут створили ще племена бужан в І тисячолітті н. е. Вперше про місто згадують в «Повісті временних літ» і Іпатіївському літописі , коли розповідають про повернення Ярополка Ізяславича з Польщі в 1087 році (тоді як Лаврентіївському літописі відносить цю подію до 1086 році [3] ). Саме на підході до Звенигорода, згідно з літописом, Ярополка і вбили. Звенигород став укріпленим містом і важливим стратегічним пунктом західних російських земель.

Найбільший розквіт місто пережило в XII столітті , коли тут правил праправнук Ярослава Мудрого Володимирко. Звенигород був центром удільного Звенигородського князівства. Князь Володимирко почав процес об'єднання південно-західних князівств, приєднавши до Перемишля і Звенигорода території Галича і Теребовля . У тисяча сто сорок чотири і 1146 роках на Звенигород зазіхав київський князь Всеволод Ольгович , але не зумів захопити фортецю.

На початку 1140-х роках становлення міцного західно-руського князівства завершилося, і після перенесення Володимирком столиці в Галич ( 1141 ) було створено єдине Галицьке князівство . Після цього роль Звенигорода зменшилася. У 1241 році місто в числі інших став жертвою монгольської навали на Русь . Населений пункт втратив колишнє значення (неподалік швидко розвивався Львів ). У 1340-1772 роках - «Земля Руська» російського воєводства в Польському королівстві .

Поблизу села на городище Звенигород Червенський (Галицький) на річці Білці знайшли язичницькі обереги, писанки, пряслице і 3 берестяні грамоти XII століття - одні з небагатьох відомих на цей момент берестяних грамот з території України.