Про це пише The New York Times, аналізуючи нову позицію американського президента щодо війни в Україні.
Попри гучні заяви Трампа, аналітики вказують на низку причин, чому погрози ввести мита можуть виявитися порожніми:
-
Обсяги торгівлі США з РФ мінімальні: у 2024 році імпорт російських товарів до США склав лише близько 3 мільярдів доларів, причому більшість цієї продукції — критично важливі для американської економіки ресурси, як-от добрива, уран, залізо та сталь. У свою чергу, американський експорт до РФ був мізерним — лише 500 мільйонів доларів.
-
Ризик загострення відносин із Китаєм: виконання Трампом своїх погроз означало б економічну конфронтацію з Китаєм, який щорічно торгує з Росією на понад 250 мільярдів доларів і є одним із головних покупців російської нафти. Аналітики сумніваються, що Трамп наважиться піти на такий конфлікт через війну, яку сам же не вважає важливою для США.
-
Скепсис щодо реальності ультиматумів: експерти зауважують, що Трамп неодноразово виставляв жорсткі дедлайни, яких сам не дотримувався. Виникають сумніви, чи справді він діятиме після спливу 50-денного терміну, який встановив Путіну.
-
Можливі наслідки для світової економіки: різке обмеження російського експорту енергоносіїв може спричинити стрибок цін на нафту та інфляцію у США — про це Трамп теж добре знає, що зменшує шанси на реалізацію жорстких кроків.
Натомість реальні наслідки можуть мати лише вторинні санкції проти країн, які співпрацюють з РФ, — наприклад, Індії чи Китаю. Але і в цьому випадку ефективність обмежена: Китай навряд чи змінить політику через американський тиск, а Індія має альтернативні варіанти, однак не відмовиться миттєво від російської нафти, яка зараз складає майже 40% її імпорту.
Експерти також зазначають, що постійне озброєння України з боку Заходу поступово вичерпує себе, адже запаси зброї обмежені, а ефективність допомоги вже не змінює балансу на полі бою. На думку аналітиків, Росія відчуває перевагу та не має наміру припиняти бойові дії.
Таким чином, як підсумовує NYT, нові заяви Трампа радше мають політичний, ніж економічний або військовий характер, і багато що залежатиме від реальних дій, а не гучних слів.