
06.01.2023, 14:04
Михайло Цимбалюк: «Підтримка наших міжнародних партнерів дає гарантію, що у 2023 році затримок пенсій і соціальних допомог не буде»
Рік, що минув, був дуже складним для українців.
Попри це, більшість експертів вважає, що держава впоралася зі своїми зобов’язаннями в соціальній сфері.
Але що буде з виплатами у 2023 році?
Про очікування в соціальній сфері у 2023 році Соціальна інформаційна платформа поспілкувалася з народним депутатом Михайлом Цимбалюком, який є першим заступником голови комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
— Чого очікувати в соціальній сфері у 2023 році: чи можуть бути затримки з виплатою пенсій та соціальних допомог?
— Не дивлячись на скрутність наповнення бюджету, у 2022 році держава виконала всі зобов’язання. Пенсії й інші соціальні допомоги були виплачені вчасно. А підтримка наших міжнародних партнерів, подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом дає гарантію, що у 2023 році затримок з виплатами пенсій і соціальних допомог також не буде.
Але є інша проблема. Важливо переконати Кабінет Міністрів, щоб цього року ми провели індексацію пенсій, як це було зроблено у 2022 році. З цим зараз є проблема, бо в бюджеті на наступний рік ці кошти не закладені. Зараз триває фахова розмова між урядом, Пенсійним фондом і Верховною Радою. Зокрема, між нашим комітетом соціальної політики та комітетом з питань бюджету, щоб ми змогли хоча б наприкінці першого кварталу внести зміни до бюджету й закласти індексацію на рівень інфляції, яка у 2022-му навіть за скромними офіційними розрахунками була 30 %. Наступного року вона, на жаль, буде не меншою.
— У Мінсоцполітики обіцяли, що індексація пенсій у 2023 році буде. І вважалося, що гроші на це в бюджеті закладені. А ви кажете, що ні. У прикінцевих положеннях закону про бюджет прописано, що питання індексації цього року має вирішити Кабмін. Тобто вона може бути проведена не 1 березня й не в тих відсотках. Це так?
— На жаль, так. Тепер уже Кабінет Міністрів визначає, чи є кошти на індексацію. Це насправді ризик. Але щодо індексації — це наша принципова позиція. І я відчуваю по дискусії, що все-таки вдасться ці кошти знайти.
— Зараз знову багато говорять про накопичувальну пенсійну систему. Чи це на часі, і чи вона взагалі потрібна?
— Дискусія про накопичувальну пенсійну систему триває вже не один рік. Вона потрібна однозначно. Як альтернатива. Наші найближчі європейські сусіди (Польща, Чехія й інші) по-своєму переходили на накопичувальну систему. Але багато з них повернулись до солідарної. Тут є кілька факторів.
По-перше, держава спочатку має гарантувати солідарну систему.
По-друге, держава має гарантувати, що новостворені фонди накопичувальної системи будуть вправно працювати, і люди не втратять свої кошти, якщо вони збанкрутують чи розпадуться.
По-третє, держава має створити реальний фондовий ринок, щоб кошти накопичувальної системи працювали. Бо якщо вони просто лежатимуть, то інфляція їх з’їсть.
І нас турбує, що у відповідному законопроєкті пропонуються дуже великі витрати на адміністрування новоствореного фонду. Бо фактично пропонується створити ще один Пенсійний фонд.
Інша річ — добровільна система пенсійного страхування. Це недержавні пенсійні фонди, куди люди частково вкладають кошти. Але вона не настільки досконала. Там також немає куди вкладати кошти, окрім облігацій внутрішнього займу.
Через це, я вважаю, що на сьогодні немає підстав, щоб ми вже її запроваджували. Але на рівні фахівців така розмова може бути. Ми можемо підготувати законодавство й усе ж запровадити реформу після закінчення війни.
— У 2022 році держава ухвалила чимало рішень у сфері соціальної політики. Якими можуть бути наслідки? Як, наприклад, ставитеся до об’єднання Фонду соціального страхування та Пенсійного фонду?
— Я був категорично проти із самого початку. Хоча я розумію аргументацію уряду, що нині є дефіцит цього фонду. Державі доводилося доплачувати, коли йшлося про повернення коштів за лікарняні, регресні виплати тощо.
Але є інші питання. По-перше, одразу п’ять тисяч людей втрачають роботу, у тому числі люди з обмеженими можливостями, які там працювали. По-друге, частково обмежаться виплати по лікарняних і по регресниках — держава не бере на себе певні зобов’язання.
Як на мене, це не найкраща реформа, яка сьогодні проводиться в державі. Європа й міжнародні профспілки висловлюють свою негативну думку стосовно таких реформ. Якщо ми хочемо до європейської спільноти, то маємо також виконувати їхні правила гри, коли громадські організації, профспілки мають свою силу, з ними рахуються.
Автор: Сергій Коробкін
За темою
- Фермер із Кіровоградської області: Поворознюк вискочив із кабінету перед вибухом і зачинив двері. Мабуть, він і кинув гранату у Вертелецького. Він залякав єдиного свідка, і той відмовився від свідчень
06.02.2023, 12:00
- Головний прокурор Києва Олег Кіпер провів 10-денну новорічну відпустку за кордоном – "Схеми"
02.02.2023, 14:43
- Накопичувальна пенсія та індексація соціальних виплат: що відомо
01.02.2023, 14:51
- Підвішений спадок. Судова війна за частку Ігоря Єремеєва у групі «Континіум» спалахнула з новою силою
31.01.2023, 23:11
- Фермер Ткач: Поворознюк дав чергу по мені з автомата і вигукнув: "Це тобі від Зеленського!" Він усім каже, що за ним стоять Зеленський і Кирило Тимошенко
27.01.2023, 15:16
Обговорення
Статті
ТОП
Завтра Львів попрощається з трьома Героями, які захищали Україну від російських загарбників
2 ракети, випущені з літаків, вдарили по Чернігівщині – є постраждалі
Львівського прокурора оштрафували за п'яну їзду та позбавили водійських прав
Данілов натякнув, що Україна вже може завдавати удари по території Росії
Нардепи проголосували за нового очільника МВС
ФОТО
Відео

Львівські артилеристи зірвали ворожу атаку на позиції ЗСУ в районі Содедара, знищивши 25 вагнерівців в одній траншеї
Коментар
Блоги

Михайло Цимбалюк
ЄС потрібно запровадити санкції проти російської металургії, гроші з якої спрямовують на фінансування війни проти України

Василь Чорний
Медійники зі всієї України пройшли тренінги з безпеки та домедичної підготовки

Мирослав Дністрянський
ПРО МОЖЛИВУ РЕАКЦІЮ-ВІДПОВІДЬ ДЕМОКРАТИЧНОГО СВІТУ НА ОСТАННІ АГРЕСИВНІ ДІЇ ПУТІНСЬКОГО РЕЖИМУ