• Головна
  • Новини
  • Михайло Цимбалюк: «Підтримка наших міжнародних партнерів дає гарантію, що у 2023 році затримок пенсій і соціальних допомог не буде»

06.01.2023, 14:04

Михайло Цимбалюк: «Підтримка наших міжнародних партнерів дає гарантію, що у 2023 році затримок пенсій і соціальних допомог не буде»

Рік, що минув, був дуже складним для українців.

Попри це, більшість експертів вважає, що держава впоралася зі своїми зобов’язаннями в соціальній сфері. 

Але що буде з виплатами у 2023 році?

Про очікування в соціальній сфері у 2023 році Соціальна інформаційна платформа поспілкувалася з народним депутатом Михайлом Цимбалюком, який є першим заступником голови комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

— Чого очікувати в соціальній сфері у 2023 році: чи можуть бути затримки з виплатою пенсій та соціальних допомог?

— Не дивлячись на скрутність наповнення бюджету, у 2022 році держава виконала всі зобов’язання. Пенсії й інші соціальні допомоги були виплачені вчасно. А підтримка наших міжнародних партнерів, подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом дає гарантію, що у 2023 році затримок з виплатами пенсій і соціальних допомог також не буде.

Але є інша проблема. Важливо переконати Кабінет Міністрів, щоб цього року ми провели індексацію пенсій, як це було зроблено у 2022 році. З цим зараз є проблема, бо в бюджеті на наступний рік ці кошти не закладені. Зараз триває фахова розмова між урядом, Пенсійним фондом і Верховною Радою. Зокрема, між нашим комітетом соціальної політики та комітетом з питань бюджету, щоб ми змогли хоча б наприкінці першого кварталу внести зміни до бюджету й закласти індексацію на рівень інфляції, яка у 2022-му навіть за скромними офіційними розрахунками була 30 %. Наступного року вона, на жаль, буде не меншою.

— У Мінсоцполітики обіцяли, що індексація пенсій у 2023 році буде. І вважалося, що гроші на це в бюджеті закладені. А ви кажете, що ні. У прикінцевих положеннях закону про бюджет прописано, що питання індексації цього року має вирішити Кабмін. Тобто вона може бути проведена не 1 березня й не в тих відсотках. Це так?

— На жаль, так. Тепер уже Кабінет Міністрів визначає, чи є кошти на індексацію. Це насправді ризик. Але щодо індексації — це наша принципова позиція. І я відчуваю по дискусії, що все-таки вдасться ці кошти знайти.

— Зараз знову багато говорять про накопичувальну пенсійну систему. Чи це на часі, і чи вона взагалі потрібна?

— Дискусія про накопичувальну пенсійну систему триває вже не один рік. Вона  потрібна однозначно. Як альтернатива. Наші найближчі європейські сусіди (Польща, Чехія й інші) по-своєму переходили на накопичувальну систему. Але багато з них повернулись до солідарної. Тут є кілька факторів.

По-перше, держава спочатку має гарантувати солідарну систему.

По-друге, держава має гарантувати, що новостворені фонди накопичувальної системи будуть вправно працювати, і люди не втратять свої кошти, якщо вони збанкрутують чи розпадуться.

По-третє, держава має створити реальний фондовий ринок, щоб кошти накопичувальної системи працювали. Бо якщо вони просто лежатимуть, то інфляція їх з’їсть.

І нас турбує, що у відповідному законопроєкті пропонуються дуже великі витрати на адміністрування новоствореного фонду. Бо фактично пропонується створити ще один Пенсійний фонд.

Інша річ — добровільна система пенсійного страхування. Це недержавні пенсійні фонди, куди люди частково вкладають кошти. Але вона не настільки досконала. Там також немає куди вкладати кошти, окрім облігацій внутрішнього займу.

Через це, я вважаю, що на сьогодні немає підстав, щоб ми вже її запроваджували. Але на рівні фахівців така розмова може бути. Ми можемо підготувати законодавство й усе ж запровадити реформу після закінчення війни.

— У 2022 році держава ухвалила чимало рішень у сфері соціальної політики. Якими можуть бути наслідки? Як, наприклад, ставитеся до об’єднання Фонду соціального страхування та Пенсійного фонду?

— Я був категорично проти із самого початку. Хоча я розумію аргументацію уряду, що нині є дефіцит цього фонду. Державі доводилося доплачувати, коли йшлося про повернення коштів за лікарняні, регресні виплати тощо.

Але є інші питання. По-перше, одразу п’ять тисяч людей втрачають роботу, у тому числі люди з обмеженими можливостями, які там працювали. По-друге, частково обмежаться виплати по лікарняних і по регресниках — держава не бере на себе певні зобов’язання. 

Як на мене, це не найкраща реформа, яка сьогодні проводиться в державі. Європа й міжнародні профспілки висловлюють свою негативну думку стосовно таких реформ. Якщо ми хочемо до європейської спільноти, то маємо також виконувати їхні правила гри, коли громадські організації, профспілки мають свою силу, з ними рахуються.

Автор: Сергій Коробкін

Обговорення

Завантаження плагіну facebook...

ТОП

ФОТО

Відео

Львівські артилеристи зірвали ворожу атаку на позиції ЗСУ в районі Содедара, знищивши 25 вагнерівців в одній траншеї

Коментар

Блоги

Михайло Цимбалюк

ЄС потрібно запровадити санкції проти російської металургії, гроші з якої спрямовують на фінансування війни проти України

Василь Чорний

Медійники зі всієї України пройшли тренінги з безпеки та домедичної підготовки

Мирослав Дністрянський

ПРО МОЖЛИВУ РЕАКЦІЮ-ВІДПОВІДЬ ДЕМОКРАТИЧНОГО СВІТУ НА ОСТАННІ АГРЕСИВНІ ДІЇ ПУТІНСЬКОГО РЕЖИМУ

Підпишіться на WestNews.info у Facebook: