Міністерство культури, молоді та спорту оприлюднило порівняльну таблицю до так званого законопроєкту "про дезінформацію" та запрошує його обговорити. У проєкті, зокрема, пропонують визначення "дезінформації", "національного інформаційного простору", розмежовують поняття "журналіст" та "професійний журналіст".

Про це пише УП з посиланням на сайт Міністерство культури, молоді та спорту 

Проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації" порівнюють із чинними законом "Про інформацію.

У законопроєкті пропонують ряд нових понять. "Дезінформацію" автори визначають як "недостовірну інформацію з питань, що становлять суспільний інтерес, зокрема стосовно національної безпеки, територіальної цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля".

"Недостовірна інформація", на думку укладачів документу, це "неправдиві відомості про осіб, факти, події, явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них неповні або перекручені".

У проєкті закону також виокремлюють те, що не може бути "дезінформацією". Нею не є оціночні судження, сатира та пародія. недобросовісна реклама. У разі поширення неправдивої інформації вона має бути спростована у відповідному порядку, який прописали у проєкті. 

Також у тексті пропонується розмежувати "журналіста" та "професійного журналіста". 

Першого визначають як "особу, яка збирає, одержує, створює, редагує або поширює масову інформацію". "Професійний журналіст" відрізняється від нього тим, що займається збором, створенням інформації "на постійній, професійній основі". Також він має бути членом Асоціації професійних журналістів України.

Медіа пропонується визначити "засобом поширення масової інформації у будь-якій формі...через мережу Інтернет, яке періодично чи регулярно виходить в світ".

Автори також хочуть, щоб "суб’єкти у сфері медіа" – фізичні та юридичні особи, мають бути зареєстровані Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення або мати відповідну ліцензію. 

Законодавці також вирішили ввести поняття "національний інформаційний простір". 

Його окреслюють як "поточний стан та результат взаємодії суб'єктів інформаційних відносин, в тому числі у вигляді доступних на території України медіа та іншої інформації національного та іноземного походження".

Одним із напрямів державної інформаційної політики автори вважають "забезпечення умов для доступу кожного до достовірної, об’єктивної та повної інформації".

Також ініціатори хочуть формувати в Україні свідоме інформаційне суспільство, підвищувати медіаграмотність, сприяти прозорості поширювачів масової інформації, захищати національний інформаційний простір. 

Поширювачі інформації, зокрема, зобов’язані перевіряти її перед оприлюдненням, доводити до відома отримувачів інформації індекс довіри. 

Автори вважають, що індекс має бути показником, який інформуватиме про ступінь дотримання норм законодавства та професійної етики поширювача інформації. 

Також поширювачі інформації зобов’язані поширювати ім’я особи, що здійснює редакційний контроль над поширенням новин чи інших матеріалів. 

Нагадаємо, що 27 грудня народні депутати від "Слуги народу" подали у Верховну Раду законопроєкт 2693 про діяльність медіа. Ініціатором законопроєкту є, зокрема, колишній гендиректор "1+1 Media" Олександр Ткаченко. Пізніше було опублікували текст проєкту Закону "Про медіа", поданого нардепами від "Слуги народу".

У кінці листопада Ткаченко презентував разом з Міністерством культури чернетку закону про медіа, в ній піднімалися питання реєстрації та оподаткування ЗМІ, питання незалежності редакції від власника ресурсу і врегулювання блогерів.