Промова Президента України Володимира Зеленського на саміті НАТО, 24 березня.

Так, це правда, ми не в Альянсі, не у найпотужнішому оборонному обʼєднанні світу. Ми не одна з 30 держав під парасолькою спільного захисту, під парасолькою 5-ї статті.

Таке відчуття, що ми у сірій зоні, між Заходом – і Росією. Але ми захищаємо наші спільні цінності. Але ми світлі люди! І ми захищаємось вже місяць!

Місяць героїчного опору, місяць найчорніших страждань. Місяць безкарного руйнування мирної держави, а разом із нею – всієї архітектури глобальної безпеки.

Усе це – у всього світу на очах.

За десятки років Росія накопичила чималі ресурси: військові ресурси, живої сили і техніки, авіабомб і ракет.

Вони вкладали шалені гроші у смерть, поки світ інвестував у життя. 

Але Україна тримається! Мужньо, на жаль, ціною тисяч життів, ціною зруйнованих міст, ціною майже десяти мільйонів переселенців.

Три з половиною з них – вже на вашій території, на території країн НАТО. Вдячні за підтримку цих людей.

І люди продовжують залишати домівки, рятуються від терору, який окупанти принесли з собою.

Перші ж години вторгнення означали для нас жорстокі ракетні удари. За місяць війни Росія випустила проти наших міст більше тисячі різних ракет, зробила сотні авіанальотів.

Ще 24 лютого я звернувся до вас із абсолютно зрозумілим, логічним проханням - допомогти закрити наше небо, у будь-якому форматі, убезпечити наших людей від російських бомб і ракет.

Ми не почули ясну відповідь.

Україна не має потужної протиракетної зброї, має значно меншу авіацію, ніж Росія. Тому їхня перевага у небі – це як застосування зброї масового знищення.

І ви бачите наслідки сьогодні – скільки людей вбито, скільки мирних міст зруйновано.

Українська армія протистоїть вже місяць у нерівних умовах! І я вже місяць повторюю вам про одне.

Щоб рятувати людей і наші міста, Україні потрібна військова допомога – без обмежень. Як без обмежень Росія застосовує проти нас увесь свій арсенал та руйнує все живе: будь-які обʼєкти – від житлових будинків до церков, від складів з їжею до університетів, від мостів до лікарень.

Україна зверталась до вас по літаки, щоб ми не втрачали стільки людей. Ви маєте тисячі бойових літаків, але нам поки що не дали жодного!

Ми звертались по танки, щоб ми могли деблокувати наші міста, в яких зараз гинуть люди, в яких Росія тримає в заручниках сотні тисяч людей, штучно створює голод.

Ви маєте не менше 20 тисяч танків! Україна просила відсоток - один відсоток від усіх ваших танків, віддати нам чи продати нам! Але ми не маємо ясної відповіді...

Це найстрашніше під час війни – не мати ясних відповідей на запити про допомогу.

Україна ніколи не хотіла цієї війни і не хоче воювати роками. Ми просто хочемо врятувати наших людей, ми просто хочемо вижити!

Як і будь-який народ, ми маємо на це право - право на життя, право на цей один відсоток.

Я не звинувачую НАТО, я хочу тут бути зрозумілим. Ви не винні - це не ваші ракети і бомби руйнують наші міста. Сьогодні, до речі, були фосфорні бомби - вбиті і дорослі і діти. Я просто хочу, щоб ви знали: Альянс ще може запобігти смертям українців від російських ударів. Надавши нам всю ту зброю, якої ми потребуємо.

Так, ми не в Альянсі. І я не висуваю претензій.

Але українці ніколи не думали, що Альянс і держави Альянсу – це по-різному. Що в питаннях життя і смерті ви порізно можете бути силою, а от разом – ні. Що і НАТО може боятись дій Росії.

Впевнений, ви вже розумієте, що Росія не думає зупинятися в Україні. Не думає і не буде - вона хоче піти далі проти східних членів НАТО, держав Балтії, Польщі та інших.

Чи перестане тоді НАТО боятись? Хто може бути впевнений в цьому? І чи є у вас впевненість в тому, що 5-та стаття здатна спрацювати?

Для нас вже не спрацював "Будапешт". Наш Будапештський меморандум не спрацював на мир в Україні. І я скажу вам чесно – і сьогодні "Будапешт" не працює на мир в Україні.

Так, ми отримуємо допомогу від окремих членів Альянсу. І українці щиро вдячні за це кожному з вас, хто дає те, чим володіє, підтримуючи Україну.

Але що ж Альянс? Питання про 5-ту статтю фундаментальне. Я просто хочу, щоб ви знали, що ми думаємо про це. І я щиро бажаю вам, щоб ми помилялись у своїх оцінках та своїх сумнівах.

І щоб це так було – що у вас насправді дуже міцний Альянс. Бо якщо ми помиляємось, то світ у безпеці.

Але якщо ми не помиляємось хоча б на один відсоток, я прошу переглянути ваше ставлення. Ваші власні оцінки. І реально подбати про безпеку.

Про безпеку в Європі, а отже, і в світі.

Ви можете надати нам один відсоток від усіх ваших літаків. Один відсоток від усіх ваших танків, один відсоток! Ми не можемо це просто купити. Таке постачання прямо залежить від рішень НАТО, від політичних рішень!

Системи залпового вогню MLRS (Multiple Launch Rocket System). Протикорабельна зброя. Засоби протиповітряної оборони. Хіба можна вистояти у такій війні без цього?

Тож коли це все нарешті буде, це дасть нам так само, як і вам, сто відсотків безпеки. А нам потрібен лише один. 

А єдине, що я від вас вимагаю... Після такого місяця війни проти Росії... Більше, прошу вас, ніколи не говоріть нам, що наша армія не відповідає стандартам НАТО.

Ми показали, на що здатні наші стандарти. І як багато ми можемо дати загальній безпеці в Європі і світі. Як багато ми можемо зробити для захисту від агресії проти всього, що ми цінуємо. Що ви цінуєте.

Але НАТО ще належить показати, що Альянс може зробити для порятунку людей. Показати, що це дійсно найпотужніше оборонне обʼєднання в світі.

Світ чекає. І Україна чекає. Чекає реальних дій, реальних гарантій безпеки від тих, чиє слово варте довіри і чиї дії можуть зберігати мир. По-справжньому.

Пропозиції – на столі. Наші потреби – на столі. Мир – потрібен негайно.

Відповіді – за вами.

Я дякую всім, хто нам допомагає. Дякую вам. 

Слава Україні!"