01.09.2019, 13:06

Матері померлого з голоду хлопчика дали 8 років

Матері померлого з голоду хлопчика дали 8 років, але вона сидітиме менше за “законом Савченко”. Сусідка в суді пригадала, як в ніч на 6 грудня 2016 пролунав сильний жіночий крик. Прокуратура звинувачувала 24-річну жінку в умисному вбивстві неповнолітнього і вимагала довічного позбавлення волі.

Про це пише Судовий репортер 

Голосіївський суд Києва 29 серпня виніс вирок Владиславі Трохимчук, яка залишила без нагляду на 11 днів двох своїх малолітніх дітей, що закінчилося смертю сина.

Але суд перекваліфікував її дії на залишення в небезпеці, що призвело до смерті особи. Трохимчук дали максимально можливе покарання за такою статтею – 8 років позбавлення волі, але вона сидітиме менше. 3 роки жінка вже провела в СІЗО поки тривало слідство і суд. Цей час суд порахував їй за «законом Савченко» як один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Таким чином, їй залишилося відбути 2 роки.

На оголошення вироку Трохимчук не прибула. В суді пояснили, що їй начебто не вистачило місця в машині конвою. Відтак обвинувачена слухала рішення суду по відеозвязку з СІЗО. В залі суду були журналісти і Трохимчук сховалася так, що в екрані відеотрансляції було видно тільки її лікоть. Жінка вела себе тихо і тільки коли суддя запитала, чи зрозумілий їй вирок, то голосно відповідала: «Да! Да! Зрозуміло!»

У вироку йдеться, що жінка офіційно не працює, неодружена. З загиблим сином Данилом вона проживала окремо від батька хлопчика, оскільки практично припинила з ним шлюбні відносини.

У період 24 листопада – 5 грудня 2016 Трохимчук залишила дворічного хлопчика і його трирічну сестричку Аню в квартирі будинку по вул. Андрія Бубнова, 6/6 без води і продуктів в достатній кількості. Смерть Данина настала 3 грудня від тривалого перебування в несприятливих умовах. Дівчинка перебувала квартирі з мертвим братом ще два дні. Сторона обвинувачення вважає, що мати повинна була передбачити наслідки своїх дій.

В суді Владислава вини в умисному вбивстві не визнала і розповіла, що вийшла заміж дуже молодою і народила двох дітей, яких дуже любила. Після народження сина дізналася, що чоловік вживає наркотики, перестав працювати і став піднімати на неї руки, тому вона вирішила з ним розлучитися. За допомогою вона звернулася до свого друга, який став її другим чоловіком і батьком її третьої дитини. Пологи проходили тяжко, виникли проблеми зі здоров’ям. Вона виписалася з пологового будинку 29 жовтня 2016, але погано почувалася і не могла давати собі раду з дітьми. Тоді її новий чоловік запропонував залишити на деякий час старших дітей у її колишньої свекрухи, а їм з новонародженою дитиною пожити в його бабусі. Владиславі здавалося, що вона домовилася з матір’ю свого колишнього чоловіка про догляд за старшими дітьми і та має ключ від квартири. Однак пізніше бабуся розповіла в суді, що її ніхто про це не просив, а коли вона приходила, то двері були закриті і всередину вона не могла потрапити. Владислава стверджувала, що планувала повернутись через пару днів і в холодильнику лишила суп, дитячі сирки і кип’ячене молоко. У кімнаті, де лишилися діти, були пляшки з водою, а на тумбі завжди лежали цукерки. Після переїзду її стан не покращився і в неї було запалення спини і коліна, вона відвідувала лікаря, їй рекомендували лягати в лікарню, але вона лікувалась вдома.

Жінка не пам’ятала, скільки точно її не було вдома. 5 грудня вона приїхала на квартиру після 22 год. вечора. Було дуже тихо. Вона вирішила, що всі сплять, занесла пакети на кухню і пішла в кімнату, де залишила своїх дітей. Причому, як наголошувала обвинувачена, двері в кімнату не мали механічного замка, тому діти могли вийти з неї в коридор і на кухню. З її слів, дочка Аня вміла відкривати двері і неодноразово робила це в її присутності. Коли мати відкрила двері, то побачила, що донька сиділа на дивані, а син лежав на підлозі і не відгукувався. Вона викликала швидку допомогу і решту подій того вечора пам’ятає дуже погано. Лише пригадує, як в неї з рук відібрали доньку і затримали.

Батько загиблого хлопчика розповів, що в листопаді-грудні 2016 неодноразово приходив до квартири на Бубнова, але було  закрито і сусіди говорили, що там ніхто не проживає. Одного разу він навіть залишив записку під дверима, яку за кілька днів побачила сусідка. Згодом Владислава повідомила, що переїхала до бабусі свого нового співмешканця і просила не заважати їй влаштовувати особисте життя. По допомогу з догляду за дітьми до нього чи його родини не зверталася. Особисто з ним ексдружина спілкуватись не хотіла, але в листопаді-грудні начебто вела переписку з його сестрою щодо подарунка синові, якому мало виповнитися два роки в кінці місяця.  Попри все, в суді він захищав матір свого сина, казав, що вона любила дітей, особливо хлопчика. Також заявив, що ексдружина себе вже покарала, адже втрата дитини – це найбільше покарання для людини. Після смерті сина вони офіційно розлучилися і були позбавлені батьківських прав. Довічне позбавлення волі, на його думку, є надмірно суворим.

Бабуся загиблого малюка пригадала, що останнє СМС від Владислави прийшло 5 грудня з проханням, щоб батько купив санчата для сина. Наступного дня вони почули, що внук помер.

Лікарі швидкої не знайшли на тілі дитини слідів насильства, але діагностували значне трупне окоченіння. Інша дитина – дівчинка – була дуже налякана і не розмовляла.

===

Cуд дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченої як умисного вбивства неповнолітнього не знайшла підтвердження в ході судового розгляду. Натомість мало місце безвідповідальне ставлення до дітей і свідоме залишення їх в небезпеці без бажання настання тяжких наслідків. «Дії були умисними, проте ставлення до наслідків необережним», – зачитала суддя Бондаренко. Суд взяв до уваги пояснення жінки, що вона була впевнена, що дітей доглядає бабуся, а сама вона у стані після пологів не розуміла, скільки днів не була вдома. Також суд врахував, що діти могли вийти з кімнати, оскільки це підтвердила дочка Трохимчук, яка розповіла, що за відсутності батьків їла цукерки, сирки і пила воду. Показання в цій частині прокуратура не спростувала. Доказів, що діти були зачинені в кімнаті без їжі та води, стороною обвинувачення не надано. З протоколу огляду місця події вбачається відсутність перешкод на дверях у дитячу кімнату, що були умисно створені, аби діти не могли вийти. У протоколі не зафіксовано відсутність їжі і води в кімнаті і в квартирі в цілому. Лікарі швидкої повідомили про наявність їжі в помешканні на момент прибуття за викликом. Суд звернув увагу, що обвинувачена добровільно повернулася додому, купивши продукти, а коли знайшла тіло, то кілька разів викликала швидку допомогу і намагалася нагодувати дочку. Також судді врахували показання сусідки про страшний жіночий крик серед ночі, що, імовірно, було реакцією матері на тіло дитини.

При цьому у вироку не дається оцінка діям Трохимчук щодо її старшої дочки, оскільки вона не визнана потерпілою. На стадії досудового слідства прокуратура не дала їй такого статусу. Після передачі справи в суд прокуратура подала клопотання, але дії матері стосовно дівчинки кваліфікувала за ст.166 ККУ як злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною. Суд не погодився, тому що обставини вчинення злочину по відношенню до обох дітей були аналогічні. Суд зробив висновок, що прокуратура не визначалася із спрямованістю умислу обвинуваченої і залишив клопотання про визнання потерпілою дочки без задоволення.

В прокуратура вже заявили, що будуть оскаржувати вирок.

Обговорення

Завантаження плагіну facebook...

ТОП

ФОТО

Відео

Нацполіція опублікувала відео затримання мінера моста у Києві

Коментар

Блоги

Наталя Тимчій

У Львові потрібно скоротити апарат міськради, а не кількість депутатів

Мирослав Дністрянський

На цей час зустріч на найвищому рівні між Україною та Росією не потрібна і ось чому

Андрій Вихопень

Коли почнуть валитися старі будинки у Львові - це питання тільки часу

Підпишіться на WestNews.info у Facebook: