Президент Франції Емманюель Макрон не підтримав канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у питанні надання Україні так званого репараційного кредиту за рахунок заморожених російських активів. Це суттєво ускладнило спроби Берліна переконати європейських партнерів ухвалити відповідне рішення.

Про це повідомляє Financial Times з посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів.

За даними видання, упродовж кількох тижнів перед самітом ЄС у Брюсселі Макрон публічно не висловлював заперечень проти ідеї репараційного кредиту для України. Водночас у приватних розмовах його команда демонструвала скепсис щодо такого кроку. У Парижі аргументували це високим рівнем державного боргу Франції та ризиками, пов’язаними з можливістю швидкого повернення заморожених активів Росії, що вимагало б надання державних гарантій.

У підсумку, як зазначає FT, у вирішальний момент Макрон приєднався до позиції Бельгії, Італії та низки інших країн, які виступили проти використання заморожених російських коштів для кредитування України.

Один із високопосадовців ЄС, обізнаний із перебігом переговорів, на умовах анонімності заявив, що цей крок матиме політичні наслідки для французького президента:

«Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити. Але він настільки слабкий, що не мав іншого вибору, окрім як приєднатися до позиції Джорджі Мелоні», — цитує FT дипломата ЄС.

У Financial Times зазначають, що ситуація навколо репараційного кредиту демонструє зміну балансу у відносинах між Німеччиною та Францією. Берлін під керівництвом Мерца діє більш напористо, тоді як Париж, за оцінкою видання, виявився політично обмеженим і менш рішучим.