5-річна львівʼянка Вероніка Глушко мало не загинула через сovid-19. Хвороба протікала безсимптомно, аж поки не викликала важкі ускладнення. Понад місяць за її життя боролися спеціалісти дитячої лікарні святого Миколая Першого медобʼєднання Львова.

На початку вересня Веронічки раптово підвищилась температура. Наступного дня лихоманку вже не вдавалося подолати жодними ліками. Коли у дівчинки з’явилися кашель і задишка, її оглянула сімейна лікарка та зробила тест на ковід. Він виявився негативним. Тим часом стан дитини погіршувався на очах. Вже наступного ранку нігтики посиніли, задишка посилилась, почалась блювота. За порятунком налякані батьки звернулись до приймального відділення лікарні святого Миколая.

Спеціалісти «послухали» легені Веронічки і негайно відправили дитину на рентген. Звідти маленьку пацієнтку одразу ж поклали в реанімацію. Легені були катастрофічно уражені. Дівчинка була у критичному стані. Після додаткових аналізів, спеціалісти з’ясували, що Веронічка таки підхопила коронавірус і перехворіла безсимптомно – ще до того як проявились ускладнення. Діагноз – постковідний мультисистемний запальний синдром, позашпитальна двобічна пневмонія. Це означає, що внаслідок ковіду виникло важке запалення легень.

Інфекція настільки сильно вразила орган, що на ньому майже не залишилось здорових тканин. А альвеоли (елементи легень, які відповідають за газообмін) були такі набряклі, що просто не могли виконувати свою функцію. І це ще не все.

«Після додаткових обстежень ми побачили, що у плевральній порожнині, в якій знаходиться орган, зʼявилася рідина. Це ще більше заважало Веронічкиним легеням розправлятись та дихати. Тож ми виконали дренування: забрали рідину з легень через спеціальну трубку. Однак стан пацієнтки продовжував стрімко погіршуватись. Вона почала втрачати свідомість, адже мозок не отримував достатньо кисню», - розповідає Ярема Безніско, анестезіолог, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії лікарні святого Миколая.

Медики змушені були перевести Веронічку на апарат штучної вентиляції легень. Півтора тижні він допомагав дитині дихати і їй нарешті стало краще. Однак у неї розвинулась поліорганна недостатність. Тож після переведення дівчинки з інтенсивної терапії до Центру педіатрії, лікарі взялися за відновлення роботи її печінки та нирок. Одночасно з маленькою пацієнткою займалися фізичні та ерготерапевти. Адже після трьох тижнів у реанімації малеча зовсім не могла ходити.

Понад місяць спеціалісти боролися за життя Веронічки. І, коли вона нарешті одужала, то батьки від радості здійснили мрію донечки – дозволили їй завести котика.