Нещодавно  Українське національне середовище і  відділ україніки ЛОУНБ провели  круглий стіл на тему «Український П’ємонт: проблеми ідентичності Львова».

Про це повідомили організатори.

У вступному слові голова УНС, завідувач відділу україніки Євген Салевич наголосив на проблемі руйнування національної і культурної ідентичності міста, яке покликане відігравати головну роль в творенні і обороні  української національної держави і застеріг українську владу, що при відповідній міграції можуть початися незворотні процеси руйнування ідентичності української нації і руйнування ідентичності українського міста Львова.

Історик Іван Сварник подав розгорнуту картину давньої історії Львова, який протягом століть мав руський (український), німецький, польський, згодом австрійський характер. Вже в к. ХІХ ст. знаний польський політик зауважив, що у Львові «мало русинів, але багато Руси». А Михайло Грушевський, високо оцінюючи роль української інтелігенції у формуванні української нації, слушно назвав наше місто «українським П’ємонтом», вважаючи, що саме звідси українська ідея пошириться й на Велику Україну. Серед тих, хто формував таке обличчя Львова – Іван Франко («син народа, що вгору йде»), Михайло Грушевський, Андрей Шептицький.

Громадсько-політичний діяч, архітектор Ігор Кузьмак говорив про знищені потужні наукові центри міста, знищені наукові і промислові ідентичності. Він подав картину нищення окремих пам’яток культури і цілих кварталів, руйнування традицій, які відбиті в архітектурі і тримають Львів і поклав всю відповідальність за збереженість архітектурної спадщини на чинного голову міста.

Доктор мистецтвознавства, професор Орест Голубець акцентував увагу учасників круглого столу на своєрідній енергетиці Львова, яка увібрала впродовж історії багато прийшлих ідентичностей і завжди залишалася середовищем українського національного відродження, але сучасна відкритість міста для нищення автентичних українців – загрозлива.