Сьогодні, 22 травня, на засіданні виконавчого комітету прийнято рішення «Про вшанування пам’яті видатного українського художника Модеста Сосенка».

Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.

Як доповів Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку, рішенням передбачається впорядкування могили художника, а також проведення низки культурних заходів для популяризації його творчості.

«Цей рік є дуже важливим з точки зору пошанування пам’яті Модеста Сосенка. Адже маємо 145 років від дня його народження, і 100 років від дня смерті.

Враховуючи ситуацію з карантином, ми пропонуємо декілька заходів. Зокрема, виконання робіт з впорядкування могили художника на Янівському цвинтарі, а також ряд заходів з популяризації творчості художника", — повідомив Андрій Москаленко.

Принагідно подаємо передрук зі сайту "Фотографії старого Львоа"  статті Віктора Геменного "Львівський творець українського модерну":

"Одним з найяскравіших львівських художників був Модест Сосенко. Окрім художнього таланту, він прославився як мандрівник Близьким Сходом, та друг митрополита Андрея Шептицького. Навчаючись у Мюнхені, Парижі, Кракові, він здобув рівень, який дозволив йому стати одним з найяскравіших представників модерну в українському мистецтві. Більшу частину свого творчого життя він провів саме у Львові.

Модест народився в селі Пороги (сучасна Івано-Франківщина) у сім’ї священника Данила Сосенка і його дружини Анни. у Станіславі (теперішній Івано-Франківськ), він закінчив реальну гімназію у 1896 році, і стає студентом Краківської академії мистецтва на відділі рисунків і малярства, де він пробув до 1900 р. У Кракові він стає учнем Станіслава Виспянського, який на той час був авторитетом в краківських мистецьких колах. Вагомий вплив на нього мали і Теодор Аксентович та Ян Станіславський.

В 1901 р. він записується як стипендіант Митрополита Андрея Шептицького на відділ технічного малярства Академії Мистецтва в Мюнхені, де працює в Оттона Зейтца до липня 1902 р. А у 1902-1905 він навчаєтьсяв Національній Школі Мистецтва в Парижі у Леона Бонна. Іларіон Свенціцький пізніше відзначав, що навчаючись в Парижі, Сосенко засвоїв “гармонійну цілісність рисунка” та кольору. З паризького періоду відомо, що Сосенко у цей час створив цілий ряд жіночих портретів та копію “Апостолів” Альбрехта Дюрера.

В Галичину Сосенко повертається у 1905 році, і цей рік стає знаковим для його творчості. Саме тоді тривала виставка живопису організована Іваном Трушем, де на молодого і перспективного художника вперше звернули увагу. У 1907-1908 Сосенко за підтримки Митрополита Андрея оселяється у Львові і стає працівником створеного у 1905 році Церковного музею. З 1907 р. працював реставратором в Національному музеї у Львові.

У цей час він створює декоративні розписи Музичного Інституту ім. М. Лисенка у Львові виконані головним чином за мотивами полтавських гаптів та з зображеннями народних музикантів.

Окрім цього, він активно працює оздоблюючи храми у у Підберізцях біля Львова, Печеніжині, Рикові, Більчі Золотому, Золочеві, Товмачі, Славську (разом з Юліяном Буцманюком); проект поліхромії Волоської церкви у Львові.Створює він також і картини. Пейзіж Парижу, Карпат і південної Далмації, полотна: “Будуа в сонці”, “Рання весна у селі”, “Портрет дівчини”, “Автопортрет”.

Під час Першої світової війни був мобілізований до австро-угорської армії, брав участь у військових діях. Особливо слід відзначити його подорожі по Італії й Україні (1908 — 13 рр.), мандрівки у Єгипет та Палестину (1914 р.). Після повернення з фронту здоров’я художника виявилось важко підірваним. З 1919 по 1920 він продовжує роботу, проте у 1920 році помирає на руках свого покровителя і друга Шептицького у Львові. Його поховали на Янівському цвинтарі. Вже у 1927 році Іларіон Свенціцький видав присвячену йому книгу, проте у наші дні творчість художника здебільшого покрита забуттям. Отож виділіть хвилю свого часу, і колись відвідайте Національний музей, або один з храмів до орнаментації якого доклався Сосенко – воно того варте".