У вівторок, 23 липня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями. Олександр Притика, Василь Лапичак, Олег Зайцев захищали Україну від російських окупантів

Про це повідомила Львівська міська рада.

Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають воїнів на Личаківському кладовищі. 

Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Що відомо про Героїв

Олександр Притика народився 27 серпня 1983 року у Бобровицькому районі Чернігівської області. Згодом родина переїхала до Львова.

Навчався Ліцеї №66 Львівської міської ради. Здобув професійно-технічну освіту у колишньому Середньому професійно-технічному училищі №27 (сьогодні – Львівський професійний коледж готельно-туристичного та ресторанного сервісу).

Після завершення навчання працював спершу у транспортній сфері, потім займався приватним підприємництвом. Впродовж останнього періоду працював на підприємстві "Донатан" у місті Львові. У вільний час захоплювався рибальством, автомобілями, брав активну участь у вихованні трьох синів.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність бойового досвіду, став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на Харківщині і Донеччині у складі мінометного взводу 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління "Захід" Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Загинув 7 лютого 2024 року.

В Олександра Притики залишилися батьки, сестра, троє дітей та дружина.

Василь Лапичак народився 14 січня 1971 року у Львові. Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 Львівської міської ради. Здобув освіту у Відокремленому структурному підрозділі "Автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету "Львівська політехніка". Після завершення навчання проходив військову службу в армії.

Упродовж свого життя пропрацював у кількох сферах: транспортній, будівельній та у сфері надання послуг з охорони власності.

Протягом 2014-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Після проходження служби у Головному центрі підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота вступив до складу підрозділів Медичних сил Збройних Сил України. У 2020 році боронив державу у лавах 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся на фронт. Проходив військову службу на Донеччині та Харківщині у складі 1-го прикордонного Донецького загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Загинув 17 липня 2024 року.

У Василя Лапичака залишилися мама, дружина, двоє синів і брати.

Олег Зайцев народився 21 березня 1965 року у Львові. Навчався у Ліцеї №52 Львівської міської ради. Із дитинства активно займався спортом: плаванням, велоспортом та боксом. Здобув професійно-технічну освіту за професією "Слюсар з ремонту автомобілів". Після завершення навчання проходив службу у складі автомобільних військ на території колишньої Чехословаччини.

Працював у сфері перевезень і на будівництві вдома та за кордоном. Активно подорожував Україною та за її межами, захоплювався рибальством та автомобілями. Впродовж останнього періоду займався ремонтними роботами у місті Львові.

Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист Батьківщини від російських загарбників. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України. Під час виконання бойових завдань двічі отримував важкі поранення, проходив інтенсивне лікування та повертався на фронт. Загинув 20 липня 2024 року.

В Олега Зайцева залишилися сестра та двоє племінників.