Юрій Луценко нарешті прокоментував свою участь в атаці на посла США в Україні Марі Йованович. Генпрокурор мовчав майже тиждень. Напевно, ретельно підбирав слова - все-таки від цього залежить і його майбутнє, і майбутнє Петра Порошенка. І ось заговорив.

Про це пише сайт uainfo.org:

"На цих виборах моя головна мета - це отримання Україною перспективи членства в НАТО. Це можливо лише при тісних стосунках двох президентів – України та США. Стосунки між главами держав вимагають довіри і чесності. Все, що заважає відносинам президентів Порошенка і Трампа, має бути відкинуто. Я діяв без згоди президента Порошенка, інтерв'ю The Hill – моя особиста ініціатива". Цей коментар Луценка поширив журналіст Юрій Бутусов.

Також з посиланням на свої джерела в Генпрокуратурі Бутусов додав: американські журналісти опублікували поки не все, що сказав їм Луценко. Значну частину розмови нібито стосується теми Джо Байдена, тобто, участі його сина в бізнес-проектах на території України.

Якщо все це правда (а підстав не довіряти Бутусову нема), то Луценко вже наговорив, як мінімум, на довічну дискваліфікацію в державному управлінні.

По-перше, генеральний прокурор сам підтвердив, що значно перевищив свої повноваження. Генпрокурор не повинен втручатися в область зовнішньої політики і зобов'язаний робити тільки те, що прямо наказано йому законом. Якщо генпрокурор не розуміє цього, то що взагалі він тоді може розуміти?

Більш того, якщо уважно подивитися на коментар Луценка Бутусову, то можна побачити, що він вважає Йованович перешкодою у стосунках між Трампом і Порошенком. Тому що саме усуненням нинішнього посла США може закінчиться вся ця історія і саме проти неї був направлений опублікований матеріал Hill.TV.

Хто давав право генпрокурору самостійно вирішувати, який посол заважає стосункам президента з ким-небудь? Як на це відреагують всі інші посли іноземних держав в Україні та їхнє керівництво у відповідних країнах?

Луценко, таким чином, довів до абсолюту наш політичний бардак. Якщо повірити генпрокурору, що Порошенко не знав про цю його ініціативу, то виходить, що всьому світу було продемонстровано: в Києві не здатні контролювати поведінку навіть таких вищих керівників, як Луценко, щодо ставлення до ключових союзників!

А якщо Порошенко все-таки знав про розмову Луценка з американськими журналістами? Наш нинішній президент дуже щільно контролює своє оточення і особисто займається зовнішньою політикою. Навряд чи б він допустив, щоб у нього за спиною могли відбуватися ось такі спецоперації. Адже не один Луценко в цьому бере участь! Наприклад, президентські медіа намагаються відбілити цю історію.

Так що, швидше за все, генпрокурор злукавив. І тоді ситуація виходить відверто кепською.

В американських ЗМІ і навіть в Твіттері сина Трампа, який запостив відповідне посилання, атака на Йованович подається не як боротьба з конкретною особистістю на, що обіймає конкретну посаду, а як можливість прибрати ще одну призначенку Барака Обами. Тобто, в кінцевому рахунку, це боротьба проти демократів на боці республіканців.

Плюс, якщо правда, що Луценко "проїхався" ще й по Байдену в інтерв'ю The Hill, то все це перетворюється в чергову спробу втручання іноземної держави у вибори в США.

Байден - один з тих, хто хоче скласти конкуренцію Трампу на наступних виборах. Байден має популярність в Демократичній партії, він один з найвагоміших американських політиків. Будь-які і навіть непрямі обвинувачення або підозри проти Байдена або його сім'ї з боку Луценка будуть виглядати як спроба "збити" суперника Трампа.

Просте запитання: як на це відреагує американський істеблішмент? У США далеко не все зводиться до Трампа!

Причому Луценко сам (!) зізнався, що мотивація у нього - політична, а не правова. Мовляв, він хоче для України перспективу членства в НАТО, і для цього намагається усунути якісь перешкоди між президентами.

Що може бути гірше, коли генпрокурор іноземної держави починає маніпулювати кримінальними контекстами заради досягнення якихось політичних цілей на американських виборах?

Та й яке виправдання підібрали! НАТО... Неначе це залежить особисто від президента США і можна проігнорувати, наприклад, нашу неготовність до членства або складності з цією темою в Європі для України - в тій же Німеччині або Італії. Ну просто за дурнів нас мають!

Не варто обманюватися і якимись аналогіями зі справою Пола Манафорта, колишнього глави штабу Трампа і політтехнолога Партії регіонів. Хоча українські матеріали і зіграли роль в падінні Манафорта, самі по собі вони не стали ударом по Трампу як кандидату в президенти. Зовсім це не було втручанням у вибори в США, не било по Трампу прямо і не допомагало йому, на відміну від тих речей, що били по Хілларі з подачі Кремля.

Але тепер саме ці матеріали щодо Манафорта учасники атаки на Йованович допомагають подати, як ще одне - поряд з російським - українське втручання в американські вибори 2016 року. Саме ця теза поширюється людьми Трампа, які підхопили історію від Луценка.

Ми з вами свідки виникнення такої проблеми в стосунках з США та іншими країнами, якої ще не було.

Підігравати особисто Трампу – значить, сваритися з усіма іншими групами в американській політичній системі. Підставляти Байдена – значить, нариватися на ті ж звинувачення, які нині пред'явлені тільки Кремлю. Підставляти посла США – значить, підривати довіру у відносинах з усіма іншими іноземними дипломатами.

І якщо Луценко за все це не буде звільнений, то це буде доказом, що він не займався самодіяльністю. А вся спецоперація – на совісті Порошенко.

Фото - Фокус