• Головна
  • Новини
  • Комісари «Слуги народу»: історія перемоги партії Зеленського на виборах

13.08.2019, 12:03

Комісари «Слуги народу»: історія перемоги партії Зеленського на виборах

Група з 30 технологів-консультантів під керівництвом колишнього бізнес-тренера Артема Михайлюка допомогла партії «Слуга народу» перемогти у 65% мажоритарних округів та отримати найбільшу фракцію в історії Верховної Ради.

Хто вони та які технології використовували — у матеріалі Громадського.

Зброя проти «феодалів»

Центральна виборча комісія оголосила результати парламентських виборів у мажоритарних округах. Єдиний округ, де все ще не відомий остаточний результат — 210-й у Київській області. Втім на загальну картину він не вплине — 130 з 199 округів виграли кандидати від «Слуги народу». 

Це рекорд парламентських виборів. Для порівняння у 2012-му «Партія регіонів» виграла 114 округів, а у 2014-му БПП «Солідарність» — 69.

На такий результат не сподівались навіть керівники президентської партії. У день виборів голова «Слуги народу» Дмитро Разумков казав Громадському, що вважатиме прийнятним перемогу у 70-80 мажоритарних округах.

Обережність Разумкова можна зрозуміти, адже кандидати від «Слуги народу» в переважній більшості не мали політичного досвіду та самі мали знайти гроші на передвиборчу кампанію. На округах їм доводилось конкурувати з досвідченими депутатами попередніх скликань. У «ЗеКоманді» таких суперників називали «феодалами».

Для протистояння з «феодалами» був план. «У нас є мережа технологів-консультантів. Це така напівсекретна історія. Ніхто не знає, хто вони. Ми не можемо їх “світити”», — розповів Громадському за тиждень до виборів Олександр Корнієнко, голова штабу «Слуги народу». 

За його словами, технологів закріпили за областями, і вони консультували кандидатів-мажоритарників: вчили, як спілкуватись з виборцями, підбирали членів виборчих комісій, а інколи самі очолювали виборчий штаб кандидата. 

Корнієнко придумав їм назву: «комісари». «Це така трошки олдскульна термінологія, вона ще з радянських часів», — пояснював він.

Університетські приятелі

«Комісарів» Корнієнко придумав на старті дострокової парламентської кампанії разом зі своїм університетським приятелем Артемом Михайлюком. 

На початку 2000-х вони навчались у Київському політехнічному інституті ім. Сікорського. Обидва брали участь у студентському самоврядуванні, а після університету заробляли гроші як бізнес-тренери. Михайлюк, в першу чергу, відомий як автор та керівник сервісу Helsi.me, за допомогою якого українці можуть підібрати собі лікаря.

Паралельно з основною роботою приятелі працювали консультантами на виборах, однак вище рівня місцевих кампаній не доходили. На президентських виборах цього року Корнієнко долучився до команди Володимира Зеленського — координував роботу волонтерів «ЗеКоманди». На парламентські вибори Зеленський довірив йому керувати штабом партії «Слуга народу». 

Корнієнко, в свою чергу, загітував Михайлюка долучитись до кампанії.

«Ми розуміли, що більшість мажоритарних кандидатів ніколи не мали відношення до виборів. Їм потрібна якась методологічна допомога, поради, підказки. Моя задача була сформувати таку команду, яка зможе їм допомагати», — розповідає Михайлюк.

Так у штабі «Слуги народу» з’явилась технологічна група у складі Михайлюка та двох його колег, яких він не називає. В іх підпорядкуванні було 25 «комісарів». Їх закріпили за окремими регіонами країни. За словами Михайлюка, у «комісарів», по суті, було чотири функції:

  • казати, що варто робити;
  • казати, що не варто робити;
  • казати, як робити;
  • подивившись зі сторони, дати зворотній зв’язок.

Імен «комісарів» Корнієнко та Михайлюк не розголошують. Кажуть, ті не хочуть публічності. «Це українські спеціалісти, які працюють, скажімо так, на різних виборчих кампаніях. І вони на волонтерських засадах погодились допомогти», — каже Корнієнко.

Автор та керівник сервісу Helsi, кандидат в народні депутати від партії «Слуга народу» Артем Михайлюк, Київ, 6 серпня 2019 року

Автор та керівник сервісу Helsi, кандидат в народні депутати від партії «Слуга народу» Артем Михайлюк, Київ, 6 серпня 2019 року

Фото: 

Громадське

Контроль і поради

Олександр Гінгізов був «комісаром» по Луганській області. Як і решта його колег, до цього він мав досвід у політиці, але на регіональному рівні. 

Гінгізов родом з Житомира, був членом партії «Батьківщина», у 2012-му балотувався до обласної ради від партії «УДАР» Віталія Кличка. У 2015-му очолив обласний осередок «Правого сектору». Але на цьогорічних парламентських виборах колишніми знайомствами він скористатись не міг, адже його відправили на Донбас.

«Переважно ми просили людей їхати в області, де вони ніколи не працювали. Декого це зупинило. Ми хотіли максимально убезпечитись від якихось інших впливів та зв’язків», — пояснює Михайлюк.

Гінгізов — єдиний з «комісарів», хто погодився поспілкуватись з Громадським. 

«По суті я був представником центрального штабу в області. Спостерігав за тим, щоб все було в рамках закону і з нашої сторони, і зі сторони опонентів, наскільки це можливо», — розповідає «комісар» про свою роботу. У подробиці він не вдається, згадує лише, що одним з його завдань було пропонувати кандидату у депутати «як вирішити те чи інше питання, враховуючи його специфіку».

Гінгізов не може похвалитись успішним результатом — «Слуга народу» виграла лише один з шести округів Луганської області.

В Одеському регіоні — 11 мажоритарних округів. Враховуючи місцеву специфіку, тут вели три окремі кампанії: мало урбанізовані північні округи, округи у місті Одесі і Бессарабія.

Через це в Одеському регіоні працювали два «комісари». В областях із меншою кількістю округів — по одному. Як розповідає Віталій Другановський, голова штабу в Чернівецькій області, спочатку навіть планували призначати по одному «комісару» на кілька областей.

Андрій Прокопенко, керівник Одеського областного штабу «Слуги народу», розповідає, що розробляв та контролював загальну стратегію кампанії в області, а «комісари» працювали з мажоритарниками. 

«Вони курсували по штабам кандидатів. Сьогодні — в один, завтра — в інший. Крім того займались спецпроєктами. Наприклад, вирішували питання, як вести кампанію у болгарських селах на півдні області, щоб врахувати їхню специфіку», — каже Прокопенко. 

Так, наприклад, «комісар» порадив кандидату від «Слуги народу» залучити лідерів думок болгарської громади та підготувати спеціальні буклети. 

Координація роботи між обласними штабами і «комісарами» відрізнялась від регіону до регіону. В Одесі співпраця була паритетною, оскільки сам Андрій Прокопенко — досвідчений політтехнолог.

У Сумській області, де голова штабу не мав великого досвіду виборчих кампаній, «комісар», навпаки, виконував функцію контролю.

За підрахунками Михайлюка, тільки 20 зі 199 кандидатів відмовились від порад «комісарів» чи не прислуховувались до них. 

Самі майбутні депутати від «Слуги народу» не надто розводяться про роботу технологів-консультантів. 

Дмитро Костюк, який виграв вибори у 65-му окрузі на Житомирщині, зазначає, що ключовою задачею «комісара» у його області було контролювати, щоб самі кандидати не допускали зловживань. 

«Щоб все було прозоро в плані фінансування, щоб кандидати не мали ні перед ким зобов'язань і т.д. Це моя інтерпретація місії цієї людини, і я не знаю, як було в інших регіонах», — каже Костюк.

Олександр Гінгізов під час прес-конференції в Києві, 20 березня 2018 року

Олександр Гінгізов під час прес-конференції в Києві, 20 березня 2018 року

Фото: 

Ратинський В'ячеслав/УНІАН

Контратака «клонів»

Одним із завдань Михайлюка було боротися з «клонами» (технічними кандидатами, які відбирають в головного суперника голоси за рахунок того, що мають схожі ім’я та прізвище).

У «Слузі народу» підрахували, що «клонів» проти них виставили на 54 з 199 округів, а всього їх було 80, вони зібрали 200 тисяч голосів. Це більше, ніж набрала на виборах партія Анатолія Гриценка «Громадянська позиція».

Михайлюк переконаний, що результат «клонів» міг бути набагато більшим. За його словами, з «клонами» боролися завдяки контртехнології: «Знайди справжнього кандидата від “Слуги народу”». Крім того, штаб виготовив ролики та листівки із закликом голосувати за партію у двох бюлетенях (за партійними списками та по мажоритарці).

Універсальна порада, яку технологічна група давала абсолютно всім мажоритарникам — на початку кампанії всі кандидати від області мають провести спільну прес-конференцію. Адже якщо це зробити в обласному центрі одразу після оголошення прізвищ кандидатів, то не треба докладати особливих зусиль, щоб зібрати ЗМІ.

«Це не мегатехнологія, це ряд порад. І от у різних областях робили по-різному. В Одесі кандидати приїздили на цю прес-конференцію на велосипеді. На саму прес-конференцію це ніяк не вплинуло, але це дало можливість зняти красивий відеоролик, закинути його в інтернет, де він активно поширювався. У Миколаєві прес-конференцію провели на причалі», — згадує Михайлюк. Знаходити нестандартний формат для втілення універсальних порад штабу — одне з основних завдань «комісарів».

Аналогічним чином працювала ще одна порада «з центру» — викликати конкурентів на дебати. Такий заклик розглядали як ще один привід потрапити у інформаційне поле.

Digital-команда Михайла Федорова (на фото) допомагала і підказувала кандидатам, що робити в соцмережах

Digital-команда Михайла Федорова (на фото) допомагала і підказувала кандидатам, що робити в соцмережах

Фото: 

Богдан Кутєпов/Громадське

Критерії успіху

Який внесок технологічної групи та «комісарів» в успіх «Слуги народу» на виборах в мажоритарних округах?

«Це була синергія різних груп. І не можна визначити внесок кожного. Є кандидати, які приходили і говорили: завдяки тому, що ваш консультант приділяв мені багато часу, я переміг», — каже Михайлюк. 

За його словами, у центральному штабі, окрім технологічної групи, працювала також група юристів, тож у кандидатів була можливість зателефонувати і отримати юридичну пораду. Digital-команда Михайла Федорова допомагала і підказувала кандидатам, що робити в соцмережах, натомість медіа-група на чолі з Тетяною Цибою радила, як вибудовувати комунікацію з пресою.

У скільки «Слузі народу» обійшлись послуги «комісарів»? Корнієнко переконує — вони працювали як волонтери. 

«Для людей це був виклик. Людина займалась місцевими виборами і вела одну мажоритарну кампанію. Тут вона відповідає за область. Коли вона наступного разу прийде на вибори як політконсалтер, в неї буде позиція на рівень вища», — каже Михайлюк. Та додає, що «комісари» працювали трохи більше місяця, тож заради майбутніх перспектив могли собі дозволити допомагати «Слузі народу» на волонтерських засадах.

У результаті консультанти, які погодились працювати у технологічній групі та у якості «комісарів», справді отримали унікальний досвід. 

Кампанія «Слуги народу» унікальна тим, що політконсультантам не треба було вигадувати, як підкупити виборця чи вести «чорну кампанію» проти конкурента. Натомість їм потрібно було слідкувати за тим, щоб кандидати від «Слуги народу» залишались максимально стерильними. По суті, для того, щоб перемогти, їм під час кампанії просто треба було не дискредитувати себе.

Після виборів шляхи Корнієнка та Михайлюка знову можуть розійтись. Перший пройшов до Верховної Ради як сьомий номер партійного списку, другий поки що залишився за бортом парламенту — його номер у списку був 142-й.

Фото - голова виборчого штабу «Слуги народу» Олександр Корнієнко (ліворуч) та голова партії Дмитро Разумков під час прес-конференції, Київ, 27 травня 2019 року, EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    Політика

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    «Я що – пам’ятник?» - Зеленський назвав власний бюст «жахом»

    Коментар

    Блоги

    Мирослав Дністрянський

    Чи відповідає українським умовам і потребам концепція сталого розвитку?

    Юрій Никорак

    То хто ж у лікарнях вторинний: меддопомога чи пацієнти?

    Мирослав Дністрянський

    Україна вже перестала бути потужною індустріальною державою

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: