Європейський Союз обговорює зміну правил ухвалення рішень про розширення, аби пришвидшити процес вступу України та Молдови.

Зокрема, йдеться про запровадження механізму кваліфікованої більшості замість одностайності.

Як повідомляє Politico, ініціативу просуває президент Європейської ради Антоніу Кошта. Він вважає, що це дозволить уникнути затягування переговорів через вето окремих держав, зокрема Угорщини, яка вже кілька місяців блокує переговори з Україною.

Втім, план викликає серйозний спротив. Франція, Нідерланди, Греція та ймовірно Данія вважають, що відмова від права вето обмежить їхній суверенітет. Для окремих країн ця можливість є ключовим інструментом: Греція хоче зберегти важелі впливу щодо Туреччини, Болгарія — щодо Північної Македонії, Хорватія — щодо Сербії.

«Ми не переконані в доцільності змінювати правила гри під час самої гри. Використання кваліфікованої більшості для просування вступу створює великий ризик політизації процесу», — заявив високопоставлений дипломат ЄС.

Водночас частина європейських лідерів підтримує реформу. Зокрема, президент Фінляндії Олександр Стубб наголосив, що для України важливо запровадити більш гнучкі механізми ухвалення рішень.

Пропозицію Кошти обговорять 1 жовтня в Копенгагені. Разом із цим лідери розглянуть ще одну ініціативу — використання заморожених російських активів для допомоги Україні.

Україна та Молдова синхронно проходять етапи євроінтеграції й завершили скринінг законодавства. Водночас у Брюсселі не виключають, що процес вступу Молдови може бути відокремлений від українського через блокування з боку Угорщини.

Нагадаємо, у квітні уряд Віктора Орбана закликав угорців виступити проти членства України в ЄС на національному опитуванні. За офіційними даними, 95% респондентів відповіли «ні». Це спричинило нову хвилю критики на адресу Будапешта. Данія вже закликала активізувати процедуру за статтею 7 Договору про ЄС, яка у крайньому разі може позбавити країну права голосу в Раді ЄС.