Ідея створення „Соколів” визрівала давно, але поштовхом до народження гурту на хвилі українського національного відродження були слова Матусі братів Мацялків, які вона перед смертю нашептала Михайлові: „Настала твоя пора”. І вона настала у січні 1990 року, де Іван разом з Михайлом, Марією Шалайкевич та Ярославом Дубом був одним із співзасновників музичного гурту. Разом з „Соколами” Іван Мацялко першим у державі реанімував пісні Січових Стрільців і воїнів УПА, надав їм державної ваги. Як і колись, тепер вони звучать і з Іванового голосу. І так буде завжди.

Про це у ФБ пише журналіст Михайло Маслій.

Михайло Маслій: "Народився майбутній співак 21 вересня 1954 року у селі Батятичі, що у Кам’янко–Бузькому районі Львівщини. Був наймолодшим сином у співочій селянській сім’ї Мацялків. Коли з'явився на світ Божий, то найстаршому Василеві сповнилося 12 (на жаль, також покійному), а середульшому Михайлові — 8 років. Мама Ганна Михайлівна мала чудовий слух, її голос виділявся тембром і красою у сільському хорі. А батько Олексій Іванович у вільний від роботи час був лабухом, грав на кларнеті на весіллях. Чи не вся рідня Мацялків через свої патріотичні настрої була виселена і відбувала покарання у таборах Сибіру. Тож хлопчина виховувався як свідомий і патріотично спрямований українець. У батьківській оселі не замовкала рідна пісня всі, співали те рідне, яке роками вважалося націоналістичним.

Найстаршого з братів Мацялків на все життя звабила техніка, працював у Львові інженер–механіком машино–лічильної станції. А молодші обрали музику. Михайло ще дев'ятилітнім ходив з татом грати на весілля. Саме він і став Іванкові янголом–охоронцем, малюк зростав на його руках. Вже з роками Івана знатимуть як співака, а ще він був прекрасним скрипалем, адже навчався гри на своєму улюбленому інструменті в районній музичній школі. І свого життя без музики не уявляв.

Брати Мацялки (Михайло був керівником і натхненником «Соколів») несли в народ добру і вічну пісню, гарну пісню якраз в той час, коли в зародку національної демократії видавалося, що сатанинські і бузувірські ритми назавжди заполонять душі української молоді. Високопатріотична і високоморальна пісня Івана спочатку звучала в кожній галицькій родині, а потім перелетіла кордони і гордо виконувалася у світах. Його тембр впізнавався вже з перших акордів.

„Соколи” підняли і понесли у світи цілий пласт, який був не під силу іншим, — твердить славнозвісний Валерій Маренич. — Кому як не їм, свідомим українцям, які народилися в серці патріотичного краю з незабутніми піснями Українського січового стрілецтва та Української повстанської армії, було нести у світи їх духовну красу! Тембр голосу Івана, його впізнаваність стали візиткою гурту. Це були пісні для мільйонів українців — невинно убієнних і нині сущих в Україні, Америці, Канаді, Австралії, Сибіру, всюди... Іванова диво–подача, чиста, як джерельна вода, без фальшу, щиро лилася з нього. Настала їхня пора ¬ — ера "Соколів".