Військовослужбовець 103 окремої бригади Сил тероборони з позивним "Каменяр" встиг зробити справжню кар’єру в Збройних Силах України. На початку повномасштабного вторгнення він добровольцем пішов захищати Батьківщину від окупантів.

А у грудні на передовій отримав первинне офіцерське звання молодшого лейтенанта.

Про сім’ю, яка залишилась вдома, сучасну війну та про те, як стати ефективним захисником – у розмові з захисником:

Про позивний "Каменяр":

- Село, звідки я родом, славиться великою кількістю вправних майстрів по каменю, саме каменярів. Наприклад, леви біля входу до львівської Ратуші зроблені нашими майстрами. Тому й обрав такий позивний собі.

Про те, чому пішов воювати:

- Я дуже добре розумію, що потрібно іти захищати нашу землю. Я знаю, наскільки це важко. Вісім років у нас війна. Ми втрачаємо бійців, втрачаємо просто дуже хороших людей. Тому потрібно, щоб хтось брав в руки зброю та ставав на їхнє місце. Треба учитись бойовому мистецтву та відвойовувати нашу землю. Треба робити все, щоб перемога прийшла швидше а ми жили у вільній країні.

Як допомагає освіта на війні:

- На війні потрібно дуже швидко вчитись. Треба вміти швидко на щось реагувати. До того, ж у мене технічна освіта, і вона допомагає мені справлятись з моїми обов’язками. Дуже швидко потрібно адаптуватись, знаходити рішення у якихось нестандартних ситуаціях, а їх виникає дуже багато. І один з висновків, які я для себе роблю тут на фронті, це те, що немає ситуацій, з яких немає виходу.

Ми шукаємо ворога і залучаємо артилерію для його знищення. Це заняття мені найбільше припало до душі, я почав вчитись, вивчати цю справу, і почав демонструвати результати, і можу сказати, шо це мені добре вдається.

Про війну технологій:

- Той, хто володіє кращими технологіями, уміє їх застосовувати, той і перемагає. Нові технології допомагають нам з меншими втратами знищувати ворога. У росіян справді більше техніки та набоїв. Ця країна багато років вкладала ресурси у майбутню війни. Однак ми їх переважаємо завдяки озброєнню, яке передають нам західні партнери. Воно є точнішим, ефективнішим. Завдяки прагненню до перемоги і умінню швидко вчитись та гнучко реагувати на виклики, ми швидше виявляємо ворога і вправніше його знищуємо. Використовуючи при цьому меншу кількість боєприпасів, однак, завдаючи більших втрат для ворога.

Про момент, який найбільше вразив:

- Ми побачили танк противника. Одразу зв’язались з артилеристами. Пройшло дуже мало часу після цього і з першого пострілу високоточним снарядом танк був уражений. Екіпаж аерозвідки виявив ціль, передали мені, я скоординував артилерію, і вирішили застосувати саме такі боєприпаси. І це мене здивувало: один постріл і одразу попадання !

Додому повернусь після перемоги:

- Ще 14 лютого я зробив пропозицію своїй коханій. Ми планували весілля, однак у ворога були інші плани. Але коли було невелике затишшя на фронті, мені вдалось виїхати на кілька днів додому і ми розписались із нею. А потім знову поїхав на схід. Поки не буде перемоги, не планую повертатись додому. Я тут, на своєму місці, роблю все, що від мене залежить для перемоги.

Три поради для того, щоб стати ефективним військовослужбовцем:

- Найважливіше і те, що має бути на першому місці, це зрозуміти, куди ти ідеш, навіщо це робиш і дійсно цього хотіти. Друге – бути готовим до будь-яких умов, до будь-яких ситуацій. Бути готовим не розгубитись а взяти ситуацію під контроль і довести те, що почав до завершення. Адже, як я вже говорив, безвихідних ситуацій не буває. І третє – бути готовим вчитись, розвиватись, постійно розвивати свої навички та знання !