Нещодавно в пункті пропуску "Краковець" Львівська обласна державна адміністрація, Львівська митниця ДФС та Мостиський прикордонний загін за круглим столом обговорювали шляхи пришвидшення перетину кордону, в тому числі через впровадження електронної черги.

І хоча гаряче підтримую саму ідею її впровадження, знайомлячись зі статтями та повідомленнями на різних сайтах, зрозумів, що до цих пір люди, які відповідальні за розробку концепції не визначились, як її організовувати та вводити в дію. Ото ж вирішив описати своє бачення даного проекту. Тим більше, що дуже оптимістичними є заяви президента РП А. Дуди за результатами зустрічі з президентом України В. Зеленським: "Я буду говорити з нашими міністрами про створення нових пунктів перетину кордону, щоб поліпшити пересування людей". Тепер важливо не втратити момент і не допустити, щоб обіцянки, надані на найвищому рівні, не залишились лише словами.

Але спочатку кілька слів щодо нещодавньої презентації.

Обнадіює те, що керівництво облдержадміністрації розуміє, що лише віртуально, тобто розробивши лише мобільний додаток чи програму, не вдасться повноцінно впровадити електронну чергу. Для цього необхідно підготувати як дорожню інфраструктуру перед пунктом пропуску (виділення окремих смуг для так званої електронної черги), так і покращити інфраструктуру в самому пункті пропуску. Більш того у своєму коментарі керівник митниці справедливо зазначив, що "головне питання, яке ускладнює роботу митниці – це синхронність служб з української та польської сторони. Якщо наші фахівці встигають перевірити за зміну до 800 машин, то польська сторона працює регламентовано – 600 авто за зміну". Тому слід відразу зазначити, що проект електронної черги дозволить лише пришвидшити перетин кордону в РП української частини кордону, оскільки в Польщі діятиме свої, а точніше європейські правила, що не передбачають пришвидшений перетин кордону для осіб, що забронювали такий перетин в суміжній країні. Проте, на мою думку, навіть таке часткове вирішення питання щодо перетину кордону вартує тих зусиль.

Разом з тим окремі речі, які були озвучені на цьому брифінгу є майже нереальні для реалізації на місцевому рівні або для їх реалізації необхідні зміни в закони України.

У звязку з цим кілька роздумів щодо ідей, які були озвучені відповідальними особами під час згадуваного брифінгу у пункті пропуску "Краковець":

1) Так, на facebook-сторінці Львівської митниці ДФС згадується, що "вже до кінця вересня мають з’явитися перші напрацювання, де як і коли ця система почне працювати на повну. Мета такого нововведення – розділити між собою учасників руху. Люди, які справді мають нагальну потребу, наприклад, виїхати за кордон по роботі, не повинні стояти в одній черзі з тими, хто чи не щодень їздить в Польщу на закупи. Мова йде про мешканців прикордонних сіл і містечок. Аби уникнути махінацій чи хакерських атак, в цій системі будуть використані часові обмеження чи електронний підпис подорожуючого". Проте використання електронного підпису особи як способу уникнення махінацій фактично унеможливить користування таким сервісом іноземцями. Окрім того слід врахувати, що електронний підпис використовують далеко не всі громадяни, а застосовують його через мобільні телефони мабуть одиниці. Більш того, якщо хтось вважає, що у разі значної переваги від використання електронного бронювання, мешканці прикордонних сіл не освоють використання електронних ключів, то мушу відразу розчарувати, оскільки вони дуже оперативно реагують і пристосовуються до змін.

2) Керівник Львівської митниці ДФС Сафонов Є.Г. повідомив, що за можливості існування електронної черги кожен українець зможе через смартфон ввести особисті дані і дату, на яку планується подорож за кордон. Згодом ця інформація з’явиться у прикордонників та митників. Після її обробки заявник отримує повідомлення – коли саме вирушати на обраний пункт пропуску. Зважаючи на вказану позицію, дещо незрозумілим є, які цілі має вирішити сервіс електронної черги. Якщо будь-який подорожуючий не обирає самостійно коли він бажає перетнути кордон, а відповідну дату чи час отримує від прикордонників і митників, то втрачається ідея, що бажаний (необхідний) час перетину визначається безпосередньо особою. Дуже сумнівною в питанні реалізації є також позиція, що інформація з бронювання одержується безпосередньо до баз даних митників та прикордонників. Значно легшим і реалістичним у виконанні є якщо за результатами бронювання на e-mail чи телефон, вказаний подорожуючим, особа одержувала якесь підтвердження з штрих-кодом. При вїзді в пункт пропуску з використанням відповідних зчитувачів прикордонники перевіряли дійсність таких підтверджень. На мою думку повідомлення громадянина про можливість вирушати до пункту пропуску можливо використовувати лише, якщо особа реєструвалась безпосередньо перед пунктом пропуску і у разі наявності нормальних сервісних зон.

3) Директор департаменту міжнародного співробітництва Львівської ОДА Роман Шепеляк пояснив, що "зареєструватися в електронній черзі можна буде з допомогою свого мобільного телефону та у бажаний час перетнути кордон. Така реєстрація планується на платній основі, вартість наразі теж невідома.
Ото ж модель, яка пропонується облдержадміністрацією передбачає, що електронне резервування черги буде платною послугою, на зразок тої, яка є в аеропортах чи в інших державних органах. Вважаю такий підхід вірним, але чомусь відповідальні особи звертають увагу на лише технічній та інфраструктурній частинах питання, не акцентуючи на необхідності нормативних змінах. 

Очевидно, що таку послугу, як пришвидшений перетин кордону для осіб, які здійснили електронну реєстрацію, мають надавати прикордонна та митна служба, тобто державні органи. В такому разі - це буде адміністративна послуга, а статтею 5 закону України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI "Про адміністративні послуги" передбачено, що виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються в тому числі платність або безоплатність надання адміністративної послуги. Статтею 11 цього ж Закону визначено, що при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір), розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються законом з урахуванням її соціального та економічного значення.

На сьогодні в Україні відсутні будь-які закони, які регулюють плату за пришвидшений перетин кордону. Тому поруч з вирішенням технічних чи інфраструктурних питань, створеній розпорядженням голови ЛОДА, робочій групі слід також працювати над нормативними змінами. В основу відповідних проектів можна взяти наприклад положення законів, які регулюють це питання в країнах, де така послуга вже функціонує.

4) Директор департаменту міжнародного співробітництва Львівської ОДА Роман Шепеляк під час брифінгу зазначив, що межах проекту планують створити мобільний додаток, де можна буде зареєструватись на виїзд за межі країни. Важливо, щоб інформація, одержана під час бронювання перетину кордону була також доступна для всіх інших подорожуючих для аналізу завантаженості пункту пропуску у відповідну дату та час. Кілька років тому було створено додаток Easy Border UA, функціонал якого дозволяє подивитись, яка буде завантаженість відповідного пункту пропуску Львівщини у відповідний час та день тижня. Однак такий прогноз здійснюється на підставі математичного аналізу попередніх пропускних операцій і не завжди є точним.

5) Фактично, відповідними посадовими особами ні облдержадміністрації, ні митниці, ні прикордонного загону не розглядається електронна черга як засіб унеможливлення пропуску знайомих, сусідів чи родичів поза чергою мешканцями прикордонних сіл. З цією метою слід опрацьовувати питання щодо монтажу відповідних терміналів в безпосередній близкості до пунктів пропуску вдовж дороги, які можна було використовувати в тому числі і для оплати пришвидшеного перетину кордону, якщо відповідна можливість не була повністю використана через інтернет чи мобільний додаток.

P.S. З нетерпінням очікую вже перших результатів впровадження електронної черги і сподіваюсь, що хороша ідея не буде зіпсована реалізацією.

Левко Прокіпчук, екс-керівник Львівської митниці ДФС

Фото - ua.news