Партія «Голос» заявила, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відновило державне фінансування політсили.

Про це повідомила пресслужба «Голосу», передає Громадське.

Там заявили, що звинувачення керівництва НАЗК у нецільовому використанні коштів були повністю необґрунтованими: «Ми довели свою правоту в суді».

У партії припускають, що НАЗК нібито почали використовувати для тиску на опозицію. Однак запевнили, що їхня політсила використовує державне фінансування лише у законний спосіб

Голова фракції «Голос» Ярослав Железняк у коментарі «Радіо Свобода» зазначив, що зауваження НАЗК стосувалися звітності партії за другий квартал 2020 року — ще до фактичного відділення частини народних депутатів, які зараз звинувачують керівництво «Голосу».

Железняк додав, що зауваження НАЗК стосувалися змісту звіту, який надав контрагент партії.

«Ми ж не відповідаємо за контрагента, що він там написав у своїх актах, ми не можемо перевірити на плагіат, пробачте, це не наше завдання. Але всі послуги були зроблені, як було замовлено, там все було нормально. Таких зауважень було декілька в НАЗК», — пояснив політик.

Железняк запевнив, що справа за фактом розтрати, про яку заявляла група «Справедливість», базувалася на висновках НАЗК. Проте наразі вона оскаржена в апеляції.

Фактично народні депутати від «Голосу» наразі представляють дві політичні групи. Перша — безпосередньо фракція «Голос» із керівником Ярославом Железняком та очільницею партії Кірою Рудик. Друга — депутатська група «Справедливість», куди входять 10 членів фракції «Голос», які себе із цією політсилою вже не асоціюють. Серед них — Ярослав Юрчишин.

Що казали у групі «Справедливість»?

Ярослав Юрчишин 19 листопада заявив, що керівництво «Голосу» викрало понад 1,3 мільйона гривень із держбюджету. Він посилався на повідомлення НАЗК від 11 листопада, де розповіли, що до свого звіту партія включила неправдиві відомості про виплату 11 підприємцям 1 328 280 гривень за послуги, які насправді не виконували.

Наприклад, партія перерахувала одному з підприємців 594 тисячі гривень за начебто виконані роботи із моніторингу ЗМІ та пошуку інформації щодо політичної активності партій.

Однак такі моніторинги та аналізи, запевняють у НАЗК, повністю скопіювали із сайту громадянської мережі «ОПОРА». Тобто підрядник цю роботу не робив.

Через це тоді поліція вже відкрила кримінальне провадження за статтею про порушення порядку фінансування політичної партії. Порушникам загрожує до 5 років позбавлення волі.

Що передувало?

У січні НАЗК припинило держфінансування «Голосу» через порушення у фінансовому звіті партії. У політсилі заявляли, що розцінюють це як тиск, і звернулися з позовом до Окружного адмінсуду Києва. Суд поновив фінансування «Голосу» на час розгляду позову партії до НАЗК.

А на початку листопада у «Голосі» знову заявили про спроби позбавити їх фінансування. У партії вважають це «політичним тиском на опозицію».