06.09.2019, 15:36

Фестиваль Залізна бартка 2019 – спомин на все життя

25 серпня цього року відбувся другий Всеукраїнський феcтиваль воїнських традицій «Залізна бартка». Засновниками фестивалю є Роман Яськів та ГО “Бойове мистецтво Хорс”. Організували фестиваль ГО “Бойове мистецтво Хорс” та громада села Липівка.

Але перед тим як розповісти про сам фестиваль, кілька слів про його, так би мовити, засадничу філософію.

Бойове мистецтво «Хорс» – це система виховання самодостатньої особистості адаптована до вимог сьогодення, заснована на воїнських традиціях та культурній спадщині Карпатського регіону. Громадська організація заклала свій початок в 2014 році на чолі з Романом Яськівим. «Залізна бартка» є одним із напрямків бойового мистецтва Хорс, головною метою якого є виховання особистості та відродження, збереження і популяризація воїнських традицій та культурної спадщини Карпатського регіону.

Давні повір'я говорять, що Довбуш брав до себе в загін лише найвитриваліших юнаків, які мали пройти ряд випробувань, щоби туди потрапити. Це не лише описано в переказах, а й задокументовано у джерелах. Нині мало кому з воїнів, фізично і морально вишколених, вдалося би стати одним із опришків. Тож постає питання: як же готувалися до іспитів на мужність юнаки? Звідки у них потрібні бралися навички? Відповіді можна знайти, прочитавши книгу Романа Яськіва «Дітям про опришків» та побувавши на фестивалі «Залізна бартка» в селі Липівка, що на Рогатинщині. Фестиваль спрямований на відновлення воїнських традицій та культури карпатського краю. Тож давайте подумки перенесемось назад у часі на сам фестиваль і спробуємо знайти підказки.

Що змалку дітей навчиш, те і лишить відбиток на ціле життя. Отже, на локації для дітей віком 6-12 років, хлопці та дівчача (командами та індивідуально) змагалися, гралися, розважалися, вигравали призи. Такі прості народні забави розвивають точність, швидкість, увагу.  «Опришки і гайдуки», «У тіль», «Уважний опришок», «Балансуюча бартка», «Бартку в ціль» - це лише маленький перелік назв із загально числа ігор, які вдалося відновити і відшукати на забутих сторінках історії.

Ось так тренувалися і гартували дух опришки в давнину. Готовність захистити себе, сім’ю та рідну землю плекали з пелюшок. У іграх-змаганнях дітвора сама себе виховувала, переймаючи досвід старших. Нині вже не зустрінеш дітей за таким заняттям. На жаль, сучасне суспільство позбавило себе таких переваг (виховання справжнього мужчини змалечку), даючи в руки дітям смартфони замість того, щоби їх розвивати таким чином. Але сильні, мужні воїни завжди є серед нас, просто у них немає шансу проявити себе. Натомість  фестиваль «Залізна бартка 2019»   дав таку можливість кожному.

Всього учасників, які були зареєстровані у семи вправах-змаганнях для дорослих, було 112. Власне, юнаки мають право змагатися з 16 років, але не у кожній вправі. Наймолодшими учасниками цьогорічного змагу стали хлопці віком 16 років - Чепіль Руслан та Грицишин Петро, а найстаршому, Савці Михайлу було 69 років.

Бойові вправи не є просто розвагами чи видовищем, а вони спрямовані на вдосконалення набутих вмінь та навичок при поводженні з барткою, а також розвивають фізичні здібності такі як: сила, спритність, влучність. Хваткі хлопці мали змогу продемонструвати свою вправність, а переможці були щедро винагороджені цінними призами. Баранина, порося, мішок цукру, борошна, пшениці, пухові ковдри, побутову хімію та багато-багато інших потіх для господинь привезли додому після фестивалю їхні звитяги.

Кожен з учасників зацікавлений в тому, щоби “зірвати такий джекпот”. Призовий фонд фестивалю додавав  стимулу до перемоги. А спонсорами, які сформували перелік призів були: Рогатинська районна рада, Винник Михайло, Наталія Ружило, Андрій Шиманський, Василь Шиманський, Станіслав Барановський, Володимир Степанків, Олег Стефурак, Михайло Славич, Богдан Чепіль. Добродії особисто вручали дарунки переможцям.

В перерві між змаганнями глядачів фестивалю дивували українським колоритом колективи з сусідніх сіл: Бачів, Черче, Руда. Заслужена артистка України, солістка Львівського національного театру опери та балету Любов Качала та Народний артист України Михайло Кривень завітали з пісенним візитом у рідне село.  Солістки Ірина Курман, Христина Кривень та Ірина Кривень не поступалися майстерному виконанню. Приємно чути голосистих соловейків, які зібралися в одному місці, в чудовий час. Народний аматорський фольклорний колектив с. Липівка (кер. Надія Чубата) відкрив фестиваль унікальним автентичним обрядом "Обжинки". Цей обряд вже традиційно урочисто відчиняє браму свята, адже величали та шанобливо ставились до хліба тут віддавна. Молодь села представила танцювальні композиції, які самотужки підготували без професійного хореографа. Перехопило дух від виступів Школи Бойового Гопака (кер. Андрій Гачкевич) та козацького бойового мистецтва (кер. Микола Дендерис). Глядачі підспівували, підтанцьовували, обдаровували щедро оплесками артистів, але час дозволяв не баритися і встигати всюди, адже довкола було ще безліч всього цікавого.

Паралельно із культурною програмою, яку вела Наталія Стиславська, діяли майстер-класи. На гончарному крузі з Тетяною Рупою власними руками відвідувачі перетворили 15 кілограмів глини на вироби, які згодом нагадуватимуть про фестиваль цілий рік, аж до наступного. Не вистачило близько сорока підготовлених пляшок, аби їх прикрасити на техніці декупаж з Людмилою Вінтонів, цікаво було не лише дітям, а й їхнім матерям спробувати цю напрочуд просту, але красиву справу.  Ростислав Вінтонів та Ілля Михальчук дозволили відчути м'якість розпеченого металу, потримати в руках ковальський молот та ще й ним покувати.

Поряд розмістилась ГО “Патріот” під камуфляжними сітками.  Цікаві хлопчаки ховалися від спеки та роздивлялися справжню зброю ще й приміряти військове обмундирування їм дозволили. На іншому майданчику для стрільби за влучність були відзначені найкращі: Кривень Іван 2006 р.н. – пістолет, Садовий Михайло 2007 р.н. – рушниця, Дацько Роман 2009 р.н. і Патрун Андрій 2006 р.н. – лук. Переможці отримали заохочувальні призи: 2 баскетбольні м'ячі, гантелі і карімат.

Любителі полотна та національного декоративного мистецтва не проминали нагоди зробити ляльку-мотанку з  Банах Ольгою. Виплавляти свічки виявляється не так складно і травматично, бо за всіма процесами слідкували Тарас і Наталія Марчуки. Їм вдалось вгамувати дитячу цікавість та разом з ними вилити безліч свічок різного кольору, форми і запаху. А пластовий гурточок “Ластівки” встиг не лише прикласти зусиль на всіх “майстерках” , а й приготувати натуральний козячий сир за унікальним рецептом теж пластунки Оксани Яблонської. Як би цікаво не було на майстер-класах та все ж таки  день закінчується і непомітно підкрадається темрява. Та це не стало перешкодою, адже і при місячному сяйві скупчувався люд біля футбольних воріт. Ні, футболу на фестивалі не було, було дещо інше – справжній кінотеатр просто неба.

Ввечері – після завершення змагань та культурної програми – на глядачів чекала презентація фільму "Незламні". "Незламні" - короткометражний художній фільм режисера о. Михайла Греділя, заснований на реальних подіях. Історія  розгортається у місті Грудек (нині Городок) у 30-х роках, де група молодих патріотів провела низку вдалих експропріацій. На презентації цього фільму, глядачі побачили одну з них. Всі мали змогу поспілкуватися з режисером і виконавцями головних ролей. Одним із них є Владислав Плебанський, онук Марії Іванівни Плебанської, яка доклала чималих зусиль у розвиток культури рідного села та вчителювала у Рогатинській музичній школі. Тепер нащадки ідуть по  бабусиних слідах, і продовжують милувати око, і зворушувати душу своєю невтомною працею.

Громада села Липівка завжди долучалася до розвитку культури і традицій. Ця земля виховала справжніх патріотів, героїв і просто хороших людей, які не залишають в біді одне одного. Односельчани організували ярмарок, на якому досхочу можна було насититися липівськими смаколиками, а головне - цінників не було ніде, кожен на власний розсуд платив за гостинці. Кошти одразу були скеровані на благодійність господинями, чиїми руками все було приготовано.

Унікальність фестивалю полягає в тому, що його учасником стає кожен хто, увійшов в браму та отримав щасливий номерок лотереї, кожен, хто відважився та зареєструвався на змагання, кожен, хто взяв участь у майстер-класі, кожен, хто приготував і купив смаколика на ярмарку. Ось таким і повинен бути фестиваль, він повинен мати не помпезність, а душу. А ця панівна атмосфера об'єднує хороших людей навколо, людей, яким не байдужа доля Батьківщини і - маленької батьківщини з якої ти родом. Організатори фестивалю приносять велику шану і вдячність всім тим, хто підтримував, допомагав і прийшов на фестиваль, адже участь кожного – це найвища мета, яка з кожним роком все більше і більше стає реальною.

Тож можемо з упевненістю й гордістю заявити про те, що фестивалю на наступний рік бути!.. ба більше - уже розпочинається підготовка. Радо запрошуємо всіх охочих взяти участь, це можливо зробити вже від сьогодні, бо це справді та подія, яку варто планувати за рік.

Василина Чубата

  • Обговорення

    Завантаження плагіну facebook...

    ТОП

    ФОТО

    Відео

    Нацполіція опублікувала відео затримання мінера моста у Києві

    Коментар

    Блоги

    Наталя Тимчій

    У Львові потрібно скоротити апарат міськради, а не кількість депутатів

    Мирослав Дністрянський

    На цей час зустріч на найвищому рівні між Україною та Росією не потрібна і ось чому

    Андрій Вихопень

    Коли почнуть валитися старі будинки у Львові - це питання тільки часу

    Підпишіться на WestNews.info у Facebook: