Президент Польщі Анджей Дуда 2 липня підписав закон, який оголошує 11 липня Національним днем памʼяті поляків — жертв "геноциду, вчиненого ОУН і УПА" у роки Другої світової війни.

Документ вже викликав реакцію з боку України, яка вважає такий крок недружнім і таким, що шкодить двостороннім відносинам.

Як повідомила пресслужба польського президента, підписаний закон має назву "Про встановлення 11 липня Національним Днем памʼяті поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки". У ньому йдеться про злочини українських націоналістичних формувань на території нинішньої Західної України, які, на думку польських парламентарів, становлять акт геноциду проти польського населення.

Символічною датою цих подій у Польщі вважають 11 липня 1943 року — так звану "криваву неділю", коли, за польськими джерелами, українські повстанці напали на десятки польських сіл і вбили мешканців близько 100 населених пунктів.

Закон був ухвалений польським Сеймом на початку червня, а тепер набирає чинності з підписом президента.

Міністерство закордонних справ України раніше висловило своє занепокоєння щодо подібної ініціативи, заявивши, що вона "суперечить духу добросусідських відносин". У Києві також наголосили, що історичні питання мають вирішуватися шляхом спільного вивчення та діалогу, а не через односторонні політичні оцінки.

Історична пам’ять про події на Волині в 1941–1943 роках залишається однією з найчутливіших тем у польсько-українських відносинах. В українській історіографії ці події часто називають "Волинською трагедією", у польській — "Волинською різаниною". Варшава неодноразово наполягала на офіційному визнанні українською стороною цих подій як акту геноциду.

У Польщі також заявляли, що вирішення історичних суперечок може стати однією з умов підтримки євроінтеграційного курсу України.