Дрес-код і права учнів: інцидент у ліцеї Івана Пулюя набирає обертів

Інцидент

Ученицю вигнали з уроків через те, що її одяг не відповідав вимогам дрес-коду. Пост мами учениці Ольги Ярошенко, яка описала ситуацію на своїй сторінці, викликав активне обговорення. Батьки інших учнів підтвердили, що подібні випадки мали місце й раніше, що свідчить про системну проблему.

«Ми через такі цькування з боку пед.колективу цьогоріч пішли. Нереально витримати такий тиск. І для дитини неправильно тримати її в такому стані», — додала Галина Грабельник.

«Моїй доньці та сама завуч сказала, що їй не подобається ширина штанини і що наступного разу вона їх їй обріже або мама привезе інші штани» - зазначила Тетяна Фрондзей.

Реакція Департаменту освіти та науки

Департамент освіти і науки Івано-Франківська відреагував на ситуацію, пообіцявши провести розслідування. 

«Директор закладу пояснив, що у ліцеї дійсно існують певні рекомендації щодо одягу здобувачів освіти, які прописані та доведені до відома учасників освітнього процесу та їхніх батьків. Також керівник наголосив, що ці правила не є нововведенням, – йдеться в заяві департаменту з приводу скандалу. – Педагогічні працівники та учні закладу також підтверджують, що ніхто не мав наміру виганяти ученицю чи ображати її. Ситуацію пояснюють недокомунікацією. Також ліцей нещодавно здобув статус закладу спеціалізованої освіти наукового профілю і може мати певні вимоги до зарахування здобувачів освіти».

Департамент підкреслив, що одяг не може бути причиною позбавлення дитини права на освіту, яке є гарантованим державою.

Проте більшість батьків та інших жителів міста відреагували невтішно на привілейованість навчального закладу. «Колишня гімназія, возвела навколо себе німб елітарності. Тепер її зрівняли в статусі з іншими ліцеями. Но треба хоч якийсь поріг недоступності підтримувати. В 90-ті там були навіть вступні екзамени, які проходились лише по блату або за взятку. Була, пам'ятаю, задача з помилкою в умові, але її вирішували!!! діти, які мали пройти», - прокоментувала Юлія Чорна.

«Кількість захисників цього цирку вражає. Аргументи "там завжди так було", "статус=форма" то просто сила. Та світ не стоїть на місці, все з часом міняється. З наявністю форми дітям розуму не додасться. Краще б концентрувалися на якості освіти та працювали згідно закону», - зауважилаАльона Шинкарьова.

Правові аспекти

«Примус до носіння обов’язкової шкільної форми порушує права учнів», – ще три роки тому пояснював освітній омбудсмен України Сергій Горбачов.

Він нагадав, що у 2019 році президент України скасував Указ №417/96 від 12 червня 1996 року “Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти”. Не є чинною постанова Кабміну «Про запровадження шкільної форми для учнів середніх закладів освіти» від 22 серпня 1996 року, бо була розроблена на виконання скасованого Указу.

“Статут школи не може бути вище Конституції і законів”, – наголошує омбудсмен.

Жодним нормативним документом не передбачено обов’язкове носіння шкільної форми. Тому така вимога, наведена у статутах шкіл, є незаконною. А положення про обов’язкову шкільну форму є незаконним документом, який не має юридичної сили. «Звертаюся до керівників закладів освіти – приберіть застарілі норми та документи із сайтів шкіл», – пише омбудсмен.

Він пояснює, що випадки, коли учня або ученицю, які «посміли» прийти до школи не в однострої, який подобається директору, відсторонюють від уроків, є грубим порушенням одного із найголовніших (після права на життя та здоров’я) прав учнів – права на освіту. 

«Коли на дитину, особливо в підлітковому віці, починають тиснути, вимагаючи носити обов’язкову шкільну форму, позбавляючи індивідуальності, публічно сварять або відсторонюють від занять – такі дії вчителя чи адміністрації закладу є виразним та очевидним булінгом щодо учня», – констатує омбудсмен. У таких випадках керівник закладу освіти перевищує свої повноваження.

Омбудсмен пропонує в разі булінгу та дискримінації через незаконні вимоги обов’язкової шкільної форми подавати звернення та скарги.