Про це повідомив один із авторів проєкту Андрій Боєчко на своїй сторінці в Facebook. 

"Сьогодні (8 червня – ред.) прийняли рішення закрити місто (Гобітхіл – ред.) для відвідувачів. Причин декілька. Прошу вибачення, але іншого виходу я не бачу. Щодня приймати по 100-150 людей і слідкувати за ними ми не можемо. З 13 червня запускаємо лише офіційні туристичні групи, які нестимуть відповідальність за своїх туристів", – написав Боєчко.

За його словами, на центральній галявині Гобітхіла висадили траву й квіти. Натомість перші відвідувачі новоствореного казкового містечка, яких було понад 100, витоптали частину висадженого. Крім того, одна жінка відправилася на місцеве болото і підвернула ногу.

Також серед названих причин закриття містечка для вільного відвідування те, що дорога там вузька – на одну машину. "Нині двоє гарячих хлопців не розминулися. Аварій нам не треба", – додав Боєчко.

До того ж адміністрація Гобітхіла вирішила заборонити вхід людям напідпитку через ще один прикрий інцидент із першими відвідувачами.

Відтак, потрапити на територію столиці казкової української країни, яку ініціатори проєкту побудували в столиці Гуцульщини – Верховині, зможуть лише мандрівники у складі туристичних груп із 13 червня.

Кілька туркомпаній запропонували оцінити екскурсію до Гобітхіла на рівні 100 гривень і організатори погодилися. Діти до 12 років можуть відвідати містечко безкоштовно.

Нагадаємо, презентацію казкового містечка Гобітхіл на Прикарпатті, заплановану на початок травня, довелося відтермінувати через пандемію коронавірусу. На новій туристичній локації завершили будівництво другої черги. Третю планують розпочати восени. 

Гобітхіл прагне поєднати казку з реальною Гуцульщиною. Місто матиме свій герб, гімн, митницю, військо, суд, жандармерію, пресу і навіть пошту. Тут постійно працюватимуть спортивні та туристичні інструктори, колиба, санна та лижна траси, траса для зорба, тарзанка і багато інших атракцій для дітей. Окремою окрасою містечка стане озеро з форелями та осетрами.

Будувати казкове містечко вирішили після ухвалення державної програми розвитку Карпат.