Сьогодні Ініціативна група "Першого грудня"закликала українських політиків – і владу насамперед – "створити дієві політичні механізми (а ще краще – коаліційні структури) для досягнення національної згоди".

Про це на своїй сторінці у ФБ пише Геннадій Друзенко,  український правник, громадський активіст.

Геннадій Друзенко: "За всієї особистої поваги до "старців", їхня сьоднішня заява вчергове засвідчила, наскільки українська інтелігенція перестала відчувати суспільні настрої. Словами російського класика, "страшно далеки они от народа".

Нагадаю, що Україна вже експерементувала з універсалами національної єдності як альтернативою гаслу "Бандитам тюрми", на якому Ющенко прийшов до влади. Чим завершився такий експеримент, добре відомо: політичною реінкарнацією регіоналів, приходом Януковича до влади, узурпацією влади, Майданом, небесною сотнею, анексією Криму та війною на Донбасі.

Нагадаю, що одним з основних гасел Володимир Зеленський як кандидата в Президенти України було "Прийде весна – будемо саджати". Віра в те, що позасистемний гравець нарешті зможе покарати тих, хто 25 років грабував цю державу та цинічно торгував її активами, зокрема тими, які лишились нам у спадок від радянської доби, стали запорукою розгромної перемоги Зеленського над Порошенком..

Тому будь-яка "коаліція національної єдності" сприйматиметься значною частиною виборців як відверта зрада та остаточна трансформація чинного глави держави на одного з "політичних хижаків". На огірок, який остаточно засолився в українській політичній діжці. Ба більше, це радикально підважить віру тих, хто голосував 2019 року за невідворотність покарання та верховенство закону, у можливість мирних радикальних реформ в Україні. Принаймні реформ, які мають відновити справедливість в цій країні.

Єдність не може бути коштом справедливості. А справедливість вимагає назвати конкретних винуватців української ганьби:

1) тих, хто розвертав у повітрі літаки з українськими десантниками, які летіли боронити український Крим;

2) того, хто зупинив "Айдар" від узяття під контроль на той час ще незахопленого Луганська;

3) того, хто здав Гіркину Донець, заборонивши українським військовим знищити його колону на майже тріумфальному марші з Словʼянська;

4) того, хто допустив Іловайськ, "наївно" довірившись обіцянкам "зеленого коридору";

5) того, хто потай здав ДАП на таємних додатках до Перших мінських домовленостей, чим прирік на смерть десятки його героїчних захисників;

6) того, хто намагався перетворити Дебальцево на черговий котел, і чий наказ порушив нинішній начальник Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine, а тоді командир 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада - Закарпатський легіон, скомандувавши йти на прорив всупереч інструкціям з центру;

7) того, хто віддав тодішньому заступнику глави Адміністрації Президента України Андрію Таранову особисто керувати операцією ЦСО "А" знищити співробітника Головне управління розвідки Міністерства оборони України Олега Мужчиля (друга Лісника).

Звичайно, головний винуватець української трагедії останніх восьми років Володимир Путін та його режим. Але вони були б неможлвими без впливових спільників в Україні. І ми маємо назвати імена та злочини цих спільників вголос. А потім вже говорити про єдність та коаліції.

Можна продовжувати, але наразі цього досі. Якщо Ініціативна група "Першого грудня" готова "забути й пробачити" всі ці злочини проти українського народу та української державності, то я – ні.

Шкода, що в тих, хто претендує бути совістю української нації, така коротка історична памʼять. Єднатися проти ворога усім патріотам України потрібно правильно. Єднатися з агентами та партнерами Путіна в українському політикумі – злочин. Доведено Універсалом національної єдності".